Чужі сни. Ян Валетов

не можу спускатися на твої затонулі кораблі! Карина мала прекрасний вигляд у тонкому гідрокостюмі, і Денис ледве відірвав погляд від затягнутої в неопрен фігурки дружини.

      – Це не дайвінг! Це різновид некрофілії!

      – Твоя правда, повелителько! – Він склав руки на грудях, немов для мусульманської молитви, і покірно схилив голову.

      У цей час човен струснуло, і Денис ледь не вилетів за борт, дивом ухопившись за леєр в останню мить.

      – Я серйозно, Давидов, – сказала Карина. – Коли ти лізеш у ці іржаві посудини, я почуваюся так, немов порпаюся в чужих кишках! Я згодна дивитися на рибок, шукати скатів… Та я згодна навіть пірнати з тобою до акул, але тільки не ці твої рекі8!

      – Я зрозумів, повелителько, – повторив Денис, цього разу не відпускаючи леєра.

      Стерновий, що стояв за штурвалом, посміхнувся.

      – І чого ти зарядив – повелителько, володарко… Яка я, до біса, повелителька, якщо ти мене не слухаєш?

      Давидов поманив дружину рукою і щось прошепотів їй на вухо. Карина фиркнула, спробувала ляснути чоловіка по маківці, але човен знову трусонуло на дрібній хвилі і, якби Денис не вхопив дружину за талію, летіти б їй із надувного борту у воду.

      Вона зойкнула від несподіванки. Стерновий, атлетичний, як усе плавці, креол років тридцяти, всміхнувся, показавши білі зуби.

      Він правив надувним човном хвацько і з задоволенням, відчувався досвід. Дайвери полюбляють адреналін, і навіть доставка на точку має трошки розбурхувати кров передчуттям пригоди. Хоча яка тут пригода? Пірнання у тутешніх дайв-пойнтс9 було безпечніше за занурення у звичайному басейні – кожен турист на вагу золота, а за-гибель будь-якого дайвера – це сотні відмов від послуг дайв-центру і величезні неприємності.

      Утім, Давидов знав, що основна небезпека під водою виходить не від численної отруйної живності, гострих, як нові леза «Жиллетт», коралів і, звичайно ж, не від акул, мурен чи баракуд. Акули всяку погань не їдять, рукавички з неопрена захищають від отрути, костюм – від порізів, і в обладнанні, якщо ти не повний ідіот, нічого складного немає. А ось власна неорганізованість, відсутність дисципліни і недбалість можуть легко відправити дайвера на зустріч з підводним богом. І не тільки самого дайвера, але і його партнера із занурення. Тому пірнати у різношерстих компаніях Денис не любив: занадто великий ризик нарватися на відмороженого любителя пива, що не відійшов після вчорашнього, на самостійного розумника, якому плювати на інструкції та запобіжні заходи, та й просто на людину, яка не звикла діяти з оглядкою на партнера. Там, де була можливість, вони з Кариною замовляли індивідуального інструктора для супроводу й опускалися під воду вдвох. Так дорожче, але спокійніше.