життя. Надалі не потрібно стояти на узбіччі, спостерігаючи, як ті чи інші речі просто трапляються, оскільки з новим розумінням ми усвідомлюємо, що цього узбіччя немає й ніколи не було. Усе впливає на все інше. Куди б ми не йшли, хоч би що робили, наші думки створюють нашу реальність.
Альберт Ейнштейн колись сказав, що «відкриваючи нову теорію, ніби підіймаєшся на гору, де з кожним кроком перед тобою відкривається новий та ширший краєвид». Саме так ви робите, читаючи цю книгу, і незабаром ваш ментальний підйом буде винагороджено захопливим краєвидом на ваш справжній потенціал.
Розділ 2. Свідомість
Тож думайте так, ніби кожна ваша думка випалена вогнем на небі та всі можуть її бачити, оскільки так воно і є.
Якщо ви сприйматимете свої думки як реальність, котра існує поряд із тим, що ми називаємо «фізичною реальністю», то наблизитеся до розуміння їхньої унікальної взаємодії.
Ви живете одночасно у двох реальностях, двох світах: внутрішній – світ реальності ваших думок, емоцій і ставлень, та зовнішній – реальності, що складається з людей, місць, речей і подій. Оскільки ми не можемо розділити ці внутрішній та зовнішній світи, то дозволяємо зовнішньому світові домінувати, використовуючи внутрішній світ лише як «дзеркало» для всього, що з нами відбувається. Наш внутрішній світ постійно реагує, й позаяк більшу частину часу ми просто реагуємо на зовнішні подразники, то ніколи не відчуваємо своєї сили. За іронією долі, ви починаєте змінювати власну реальність того дня, години, хвилини, коли припиняєте постійно реагувати на неї.
Свідомість є потужною силою, яка впливає на кожний аспект вашого життя. Вона, по суті, основна й найважливіша частина вашої сутності, як і головна причина вашого успіху або невдач.
Усе за своєю чистою та найглибшою сутністю є енергією, і під час процесу мислення ви працюєте з величезною кількістю цієї енергії у швидкій, легкій та мобільній формі думки. Думка завжди намагається знайти форму, завжди шукає спосіб вийти назовні, намагається проявити себе. Намагання матеріалізуватись у фізичний еквівалент є природою думки. Звичайні думки можна порівняти з іскрами від багаття. Вони, маючи суть та потенціальну силу полум’я, зазвичай швидко гаснуть. Їхнє існування триває лише кілька секунд, іскри злітають у повітря та швидко вигоряють. Нехай поодинока думка не має багато сили, але завдяки повторенню вона може стати концентрованою і спрямованою, а її сила зросте в багато разів. Що більше повторювати думку, то більше енергії та сили вона генеруватиме і то легше зможе проявитися в реальності.
Слабкі й розсіяні думки – слабкі й розсіяні сили.
Потужні й концентровані думки – потужні й концентровані сили.
Для прикладу уявіть збільшувальне скло, крізь яке проходять сонячні промені. Якщо рухати його з місця на місце, потужність променів розсіюється й майже непомітна.