лише знайомило б більшу кількість учнів із цією галуззю, а й, на мою думку, позитивно вплинуло б на світові економічні та благодійні організації, адже їхні майбутні співробітники та роботодавці були б навчені основ та переваг ефективної комунікації з внутрішніми акціонерами та людьми ззовні.
Підсумок
Я свідомий того, що в цьому розділі, ставши на захист PR, я так і не пояснив його ролі, так само як не розповів у деталях, що саме ми там робимо. Я намагався продемонструвати, що хибне уявлення (там, де це уявлення взагалі присутнє) про те, що всі ми прагнемо в той чи інший спосіб обдурити публіку,– це щось, чому ми самі дозволяємо існувати. Люди поза індустрією самі заповнили ті прогалини, про які ми мовчали.
Якщо нам вдасться покращити не лише публічне сприйняття самого PR, а й те різноманіття людей, які його творять (а ми наче саме над цим і працюємо), тоді все, про що йшлося в цьому розділі, має змінитися. Ми не можемо дозволити людям, які не мають права виступати від імені нашої галузі, говорити за нас. Ми маємо опиратися бажанню бути мовчазними просто тому, що ми так робили завжди; окрім того, ми маємо поміркувати над способами подальшого включення PR до загальної освіти. Як я ще неодноразово повторю в наступних розділах, я вірю, що PR здатен творити дивовижні речі для підприємств, бізнесів та індивідів, проте якщо для самої себе наша індустрія робить все навпаки, нас це повинно турбувати.
У наступному розділі я поясню, що робить PR, якими є його результати та як їх можна виміряти.
Для подальшого читання
Burns, J., 2015. Almost a third of MPs went to private school. BBC News, 11 May. Доступно за адресою: http://www.bbc.co.uk/news/education-32692789 [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
CIPR, 2016. CIPR State of the Profession. Доступно за адресою: http://www.cipr.co.uk/content/policy-resources/research/cipr-state-profession-2016 [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Clement, T., 2011. Good PR should be invisible. Robin Tracy PR. Доступно за адресою: www.robintracy.com/good-pr-should-be-invisible/ [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Groom, B., 2013. PR, an industry with a PR problem. Financial Times, 29 July. Доступно за адресою: http://www.ft.com/cms/s/0/516618ea-f83b-11e2-b4c4-00144feabdc0.html#axzz45WMidW6I [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Honeysett, A., 2016. The 3 biggest myths about working in PR. The Muse. Доступно за адресою: https://www.themuse.com/advice/the-3-biggest-myths-aboutworking-in-pr [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Невідомий журналіст, 2014. Max Clifford: the fallen king of spin, BBC News, 28 April. Доступно за адресою: http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-26465728. [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Waddington, S., 2015. 10 areas of pain in public relations. Influence, 24 February. Доступно за адресою: http://influence.cipr.co.uk/2015/02/24/10-areas-pain-publicrelations/ [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Wilson, J., 2012. Eight misconceptions about PR. PRmoment.com, 8 November. Доступно за адресою: http://www.prmoment.com/1198/eight-misconceptions-about-pr.aspx. [Відвідано 11 квітня 2016 р.].
Міф 2.
Результати PR виміряти неможливо
PR – у своїй найбільш базовій та капіталістичній формі, станом на сьогоднішній день, окрім зон, які відповідають за кризову комунікацію та роботу із зацікавлення акціонерів, що роблять організації публічного сектору,– працює так:
1. Клієнт А бажає (і у багатьох випадках вимагає) заробляти більше грошей. Клієнти можуть мати вищі прибутки, якщо більше людей – але, що більш важливо, правильних людей – знатимуть, хто вони такі та симпатизуватимуть їм настільки, що будуть готові віддати їм свої гроші. Це справедливо по відношенню до окремих особистостей, підприємств