До того ж, італійці мали значно більше крейсерів. Тобто назагал сили противників можна визнати приблизно рівними.
Ніч для обох супротивників минула спокійно – з’єднання йшли визначеними курсами назустріч неминучій битві. Вранці 9 липня британська повітряна розвідка знову виявила італійські кораблі. Після проведення конвою до Бенгазі вони рухались у напрямку до Таранто. Побоюючись, що противник зуміє вислизнути, Каннінгем вирішив розділити свої сили, залишивши позаду повільне з’єднання «С», і одночасно наказав провести повітряну атаку. На завдання відправили 15 торпедоносців «Свордфіш» з авіаносця «Ігл». Італійські лінкори вони не знайшли, натомість атакували важкі крейсери, але жодного влучання не добились. Тим часом головні британські сили прискорились до 18 вузлів з таким розрахунком, щоб відрізати противникові шлях до Таранто.
Повітряна атака продемонструвала Кампіоні, що британський флот знаходиться неподалік, а у його складі є авіаносець. Італійська ж авіація того дня була на диво пасивною, незважаючи на успішні дії напередодні.
Літаки з «Ігла» повернулись на авіаносець о 14:25, а вже о 14:47 перші кораблі обох флотів встановили візуальний контакт. Це стало наслідком скерування назустріч противникові на більшій швидкості легких сил британського флоту. Позаду них йшов «Ворспайт» – найшвидший лінкор з’єднання Каннінгема.
Першими в бій вступили легкі крейсери загону віце-адмірала Дж. Тові й італійські легкі крейсери «Луїджі ді Савойя» і «Джузеппе Гарібальді». Італійці, використовуючи більшу дальність стрільби своїх гармат, о 15:20 першими відкрили вогонь з дистанції 21 600 м. За дві хвилини відповіли британські крейсери. Однак вогонь з обох сторін був неточний. Лише один снаряд з «Джузеппе Гарібальді» влучив у крейсер «Нептун» і пошкодив катапульту та гідролітак, який знаходився на ній. О 15:27 розпочали вогневу дуель з крейсером «Сідней» ще два італійські кораблі – «Альберіко да Барбіано» та «Альберто ді Джуссано». Їхні залпи лягали значно точніше, але за якусь мить озвався головний калібр «Ворспайта», що змусило італійські крейсери відійти на безпечну відстань. Італійських літаків у повітрі не було – незважаючи на те, що їхні берегові аеродроми знаходились неподалік місця битви.
Легкий крейсер «Джузеппе Гарібальді»
О 15:45 з палуби «Ігла» стартувала чергова хвиля торпедоносців, однак атака ними важких крейсерів «Больцано» і «Тренто» виявилась безуспішною.
Незабаром на дистанцію відкриття вогню вийшли обидва італійські лінкори, однак відповідно до проведеного раніше розподілу цілей по «Ворспайту» стріляв тільки «Джуліо Чезаре», а «Конте ді Кавур» очікував на вхід у радіус дії своїх гармат «Малайї». Така ситуація стала можливою завдяки маневрам «Ворспайта», який навмисне сповільнив свій хід, щоб повільніша «Малайя» могла його наздогнати. Бій лінкорів йшов класично – на паралельних курсах, завдяки чому кораблі могли використовувати усю