зазнавали атак італійської авіації, однак вони були безрезультатними. Єдина втрата – пароплав «Емпайр Сонг» – була зумовлена підривом на міні. Опівдні 12 травня конвой прибув до Александрії, доставивши 238 танків, 64 винищувачі «Харрікейн» та інші важливі вантажі.
21—24 липня британці здійснили операцію «Сабстенс», під час якої на Мальту було проведено сім транспортних суден і доставлено 65 тисяч тонн вантажів та п’ять тисяч солдат (частину бійців і вантажу боєприпасів везли не транспорти, а бойові кораблі – легкі крейсери «Аретюза», «Единбург» та швидкісний мінний загороджувач «Менксмен»). Прикриття, як зазвичай, забезпечувало з’єднання «Н». Теж як зазвичай кораблі зазнавали інтенсивних атак з повітря. Італійські торпедоносці 23 липня зуміли добитись влучань у легкий крейсер «Манчестер» і есмінець «Фірлесс». «Манчестер» зумів повернутись до Гібралтару, а ось есмінець довелось затопити. Ще один есмінець «Файрдрейк» підірвався на міні, але його вдалось відбуксирувати до Гібралтару. Отримав торпеду і транспорт «Сілвер Стар», однак, незважаючи на ушкодження, він зумів дійти до Мальти. Таким чином, операція «Сабстенс» завершилась повним успіхом. Однак у Гібралтарі ще лишалось 1700 солдат, які не потрапили на Мальту – лайнер «Лінестер», який мав їх везти, напередодні операції «Сабстенс» сів на мілину. Завдання доставки цього контингенту виконали крейсери «Аретюза», «Ерміон» і мінний загороджувач «Менксмен», які у супроводі трьох есмінців вийшли з Гібралтару 31 липня. Під час цього рейсу есмінці «Коссак» і «Маорі» обстріляли аеродром Альгеро на Сицилії, а крейсер «Ерміон» таранним ударом потопив італійську субмарину «Тембієн».
У серпні й першій половині вересня британський флот провів кілька менших операцій. Зокрема, операція «Майнсміт» мала на меті постановку мінного загородження поблизу Ліворно. Її головним учасником був загороджувач «Менксмен», а для його прикриття 22 серпня в море вийшло з’єднання «Н» – лінкор «Нельсон», авіаносець «Арк Ройял», крейсер «Ерміон» та п’ять есмінців. Італійська розвідка на цей раз вчасно повідомила про вихід ворожих кораблів у море, і назустріч їм вирушили основні сили флоту – лінкори «Вітторіо Венето» і «Літторіо», чотири важких і три легких крейсери, 15 есмінців. Однак вони шукали противника на південній схід від Сардинії, а англійські кораблі діяли значно північніше, в Лігурійському морі. «Менксмен» успішно виконав завдання, а літаки з «Арк Ройяла» здійснили наліт на аеродром Тьємпо на Сардинії. Італійський же флот, хоч і розминувся зі з’єднанням «Н», все ж зазнав втрат: важкий крейсер «Больцано» був атакований підводним човном «Тріумф». Торпеда ушкодила корму корабля, і його ледь вдалось відбуксирувати до Мессіни.
9 і 13 вересня під час операцій «Статус І» і «Статус ІІ» авіаносці «Арк Ройял» і «Фюрієс» забезпечили перекидання на Мальту 59 винищувачів.
До жовтня 1941 р. британці провели загалом 13 операцій з постачання Мальти. Під час них на острів перекинули 327 літаків (з них 300 «Харрікейнів»), завдяки чому він був прикритий