порту, на якому підірвались і затонули есмінець «Аквілон» і два невеликих транспорти. В західній частині Середземного моря головну роль тим часом відігравав старий авіаносець «Аргус». Його завданням була доставка винищувачів на рубіж, звідки вони могли долетіти до Мальти. Кожен з цих рейсів супроводжувався виходом у море сильного прикриття зі складу з’єднання «Н», однак далеко не завжди вдавалось досягти цілковитого успіху. Наприклад, у ході операції «Вайт», яка розпочалась 17 листопада 1940 р., з 14 літаків (12 «Харрікейнів» і два «Ск’юа»), які стартували з палуби «Аргуса», до Мальти дістались лише п’ять.
Рубіж 1940/41 року відзначався певним затишшям у бойових діях довкола Мальти. Однак навесні 1941 р. на водах і в повітрі довкола острова знову стало гаряче. Для британського Королівського флоту ключовими завданнями були постійна доставка на Мальту винищувачів (для компенсації втрачених у повітряних боях) та проведення конвоїв із постачанням. У березні 1941 р. пароплав «Парракомб» доставив на острів 21 «Харрікейн». Ще 12 таких же літаків перелетіло 3 квітня з «Аргуса», а 23—27 квітня з «Арк Ройяла». В останньому випадку це були «Харрікейни» нової модифікації – Мк.ІІ, з потужнішими двигунами. Завдяки цьому дислоковані на Мальті винищувальні ескадрильї могли ефективніше протистояти ворожій авіації. Доставку літаків з Великобританії до Гібралтару у квітні-червні 1941 р. забезпечував ще один авіаносець – «Фюрієс». За місяць – з кінця квітня до кінця червня 1941 р. – він здійснив спільно з «Арк Ройялом» три походи в Середземне море. За кожним разом пара авіаносців випускала від 48 до 64 «Харрікейнів», частина з яких летіла на Мальту, а частина – ще далі, до Єгипту. В проміжках між цими походами «Фюрієс» ще встигав «змотатись» до Великобританії за новими літаками. 27 червня «Арк Ройял» почав рейс через усе Середземне море. Під час операції «Рейлвей І» він доставив з Гібралтару на Мальту 21 «Харрікейн», а потім зайшов до Александрії і на зворотному шляху (операція «Рейлвей ІІ») «підкинув» на острів ще 25 винищувачів. Ці операції дозволили створити на Мальті досить сильне угрупування винищувальної авіації. Однак завдання постачання гарнізону й населення острова усім необхідним, як і раніше, лишалось вкрай актуальним. На Мальту морським шляхом доводилось возити буквально все – паливо, боєприпаси, продовольство…
Підводний човен «Рорквел»
Найбільш термінові й важливі вантажі доводилось доставляти підводними човнами, зокрема, великими мінними загороджувачами «Рорквел» і «Кашалот». У кожному з рейсів ці субмарини привозили на острів дві тонни медикаментів та близько 100 тонн авіаційного бензину. Однак це була лише крапля в морі потреб, які обчислювались тисячами й десятками тисяч тонн. Такі обсяги можна було доставити лише великими надводними транспортами під надійним прикриттям з моря та повітря. Це вимагало організації комплексних операцій, кожна з яких передбачала проведення конвоїв як з Гібралтару, так і з Александрії,