кивнув і пішов у своїх справах.
Бреннер ще той свині товариш! Звісно, побіг Бьомові плакатися. Не слід було втрачати контроль над собою. З іншого боку, Бреннер заслужив на прочухан. Попри збиті кісточки, біль у плечі й передбачувані неприємності в Замку, Рат мав рідкісне відчуття впевненості в тому, що вчора в «Резі» він вчинив правильно.
У кабінеті знову було холодно. Можливо, йому слід частіше залишатися тут у звичайні робочі години, подумав Ґереон, тоді принаймні буде опалення. Нині він працював не злагоджено з ритмом Замку, щоб максимально уникати Бьома. Працював над своїми особистими завданнями в робочий час і приходив до управління лише по завершенні робочого дня. Все, що він хотів переглянути, лежало на столі Ґрефа. Протокол розтину від доктора Шварца і перші оцінки слідів, які зібрали люди Кронберґа. Ґреф підтвердив свою ефективність. Детектив навіть переконав Пліша і Плюма скласти письмовий рапорт про їхнє опитування свідків.
Як був, у капелюсі й пальті, Рат сів за стіл Ґрефа і розгорнув судово-медичний протокол. З досвіду він уже знав, як Шварц пише свої звіти, тож якісь частини лише пробігав очима, а якісь читав уважніше.
Щодо причини смерті в експерта сумнівів не було: зупинка серця внаслідок дії електричного струму. Жодних внутрішніх травм, але сильні опіки в області голови, надплічь і плечей, п’ять переломів – ключиці, надпліччя і ліктьового суглоба – і серйозна травма хребта. Поза сумнівом, якби Бетті Вінтер вижила, вона залишалась би приреченою до інвалідного візка до кінця життя.
Шварц дослідив тіло також на наркотики, але Бетті Вінтер, схоже, була зіркою іншого калібру, ніж Вівіан Франк – жодних слідів опіатів, кокаїну чи гашишу. Натомість, стан печінки свідчив про часте вживання алкоголю.
Розділ про вміст шлунку загиблої Рат намірявся пропустити, але око зачепилося за несподіване слово в тексті, яке змусило прочитати абзац уважніше.
«Янґтао».
Сторонній елемент у цьому тексті, зрозумілий ще менше, ніж медичні терміни, це екзотичне слово, як на те, викликало в Рата свіжі асоціації: чи не так називався китайський ресторан у Вільмерсдорфі? Чи, може, він сплутав два подібних між собою азіатських слова?
Однак слово, в будь-якому разі, китайське. Доктор Шварц, схильний похизуватися ерудицією та космополітизмом, скористався з нагоди і зробив супровідну нотатку до свого відкриття. Янґтао, зазначав він – це китайський плід, розміром із куряче яйце, з коричневою, тонкою, волосистою і шорсткою шкіркою, зеленою м’якоттю і темно-коричневим, дрібним і твердим насінням.[19] Смачний і добре засвоюється, додавав доктор Шварц, напевне, щоб показати, що він описує те, що вже перетравлено. І що сам він уже куштував таке янґтао. У шлунку Бетті Вінтер він виявив сліди екзотичного фрукту в поєднанні з такими повсякденними харчами, як гриби, рис і курка і запропонував цікавий висновок, згідно з яким загибла в день своєї смерті вживала китайську страву.
Доктор Шварц, як завжди, у своєму амплуа: замість обмежитись фактами судово-медичного дослідження, він робить висновки. В принципі,