справою.
– Ні того, ні того не потрібно, дякую. Онука подбає про мене, – і пан Марч обернувся до Бесс, яка присіла на бильце його крісла, простягаючи склянку парного молока.
– Бажаю їй жити довго, щоб піклуватися про вас, а мені бути поруч, щоб завжди бачити перед собою це чарівне спростування пісні, в якій співається, що «молодість і старість разом не живуть»! – відповів Лорі, дивлячись на них з усмішкою.
– Там співається про «буркотливу старість», тато, то зовсім інша справа, – поправила Бесс зі жвавістю: вона любила поезію й читала все найкраще.
– «Чи зміг би ти побачити, як троянди свіжі розцвітають у поважних клумбах снігу?» – процитував пан Марч, коли до нього підійшла Джозі й присіла на іншому бильці з виглядом дуже колючої маленької трояндочки: вона щойно зазнала нищівної поразки в запеклій суперечці з Тедді.
– Дідусю, невже жінки завжди повинні слухатися чоловіків і розповідати їм, що вони найрозумніші, тільки тому, що вони фізично сильніші за жінок? – вигукнула дівчинка, дивлячись люто на кузена, який підібрався до неї ближче з пустотливою усмішкою.
– Це, моя люба, застарілі уявлення, хоч потрібен певний час, щоб їх змінити. Проте, гадаю, час жінок прийшов. Юнаки повинні намагатися показати все, на що вони здатні, бо дівчата вже наздогнали їх і можуть обігнати, – відповів пан Марч, дивлячись із батьківським задоволенням на тих дівчат, які були серед кращих студентів коледжу.
– Бідні маленькі Аталанти постійно затримуються через перешкоди, розкидані на їхньому шляху – ніяких золотих яблук… Але в них з’явиться багато шансів на перемогу, коли вони навчаться швидше бігати, – засміявся дядько Лорі, погладжуючи скуйовджену голівку Джозі.
– Цілі бочки яблук не затримають мене, коли я почну перегони. Десяток Тедді не зможуть змусити мене спіткнутися, хоч і намагатимуться підставити мені ніжку. Я доведу йому, що жінка здатна все робити так само добре, як чоловік, якщо не краще. Це вже було доведено і буде доведено знову. Я ніколи не визнаю, що мій мозок гірше чоловічого, хоч він, може, й меншого розміру! – вигукнула збуджена юна особа.
– Якщо ти так несамовито трястимеш головою, то витрясеш весь мозок, який в тебе є. На твоєму місці я намагався б краще піклуватися про свою голову, – дражнив її Тедді.
– Але що викликало цю громадянську війну? – запитав дідусь, злегка виділивши інтонацією прикметник, що змусило суперників трохи стримати запал.
– Все просто. Ми сиділи над «Іліадою» та дійшли до того місця, де Зевс говорить Гері, щоб вона не втручалася в його плани, а інакше він «накладе на неї свою необорну руку», і Джозі обурило те, що Гера слухняно замовкла. А я сказав, що все правильно й погодився зі старим Гомером, що жінки знають не так вже й багато, тому повинні підкорятися чоловікам, – пояснив Тедді, чим дуже розсмішив своїх слухачів.
– Богині можуть вчиняти як їм завгодно, але гречанки й троянки того часу були легкодухими істотами, якщо слухалися