пам’ятник. Ще звучить і, мабуть, і в століттях супроводжуватиме вірші про Франца Антона Месмера жвавий речитатив:
Ось і магніт вам,
Він все доведе.
Володів ним Месмер, той,
Хто родом був
З країн німецьких,
І знаменитим став
У Франції.
Але цей дивовижний доктор Франц Антон Месмер – не тільки вчений чоловік і любитель мистецтва, доброзичливий до людей, він і багата людина. Мало хто з віденських містян володіли в той час таким дивно красивим, привітним і відчиненим для всіх будинком, як його будинок по Заміській вулиці, 261, – воістину невеликий Версаль[31] на березі Дунаю. У великому, просторому, майже княжому парку гості приходять у захват від усіляких витівок у стилі рококо, невеликих боскетів, тінистих алей з античними статуями, пташника, голубника, того самого витонченого (на жаль, давно зниклого) садового театру, де відбулася прем’єра «Бастьєн і Бастьєнна», від круглого мармурового басейну, якому судилося в подальшому під час магнетичних сеансів бути свідком дивовижних сцен, і від галереї на невеликому пагорбі, з якої відкривається далеко за Дунаєм вид на Пратер. Не дивно, що балакуче й охоче до задоволень віденське суспільство залюбки збирається в цьому прекрасному будинку, бо доктор Франц Антон Месмер вважається найбільш шанованим громадянином з тих пір, як одружився з удовою гофкамерата ван Буша, що мала капітал більше ніж тридцять тисяч гульденів. Його стіл, як розповідає Моцарт, щодня накритий для всіх його друзів і знайомих, у цієї високоосвіченої і привітної людини можна чудово поїсти й випити, та й духовних насолод не бракує. Тут почуєш задовго до друку і найчастіше у виконанні самого композитора новітні квартети, арії й сонати Гайдна[32], Моцарта і Глюка[33], близьких друзів родини, а також й останні новинки Пучіні[34] й Регіна[35]. А той, хто бажає за краще поговорити на серйозні теми, замість того аби слухати музику, знайде в особі господаря універсально освіченого співрозмовника у будь-якій сфері. Бо цей уявний «шарлатан» Франц Антон Месмер має авторитет навіть серед учених. Уже в цей час, коли він, син єпископського єгеря, що народився 23 травня 1734 року в Іцнанзі на Боденському озері, перебрався для подальшого навчання у Відень, він – дійсний студент теології міста Інгольштадта та доктор філософії. Але цього зовсім не досить невгамовній натурі Месмера. Як блаженної пам’яті доктор Фауст, він хоче володіти наукою у всіх її галузях. І ось він вивчає спочатку у Відні право, щоб звернутися зрештою остаточно до четвертого факультету, до медицини. 27 травня 1766 року Францу Антону Месмеру, вже доктору двох наук, урочисто надають ступінь доктора медицини владою й постановою найбільш славетних, прекрасних, глибоко шанованих та знаменитих професорів; його докторський диплом власноруч підписаний світилом терезіанської науки, високославним професором та придворним медиком Ван-Світеном