вміти обхитрити гортань уривчастим диханням чи ковтальним маневром. Проте експерти побоюються, що в майбутньому кількість випадків ядухи збільшиться. Виною всьому гарнітура від смартфона у вусі. Вона дає змогу говорити та їсти водночас, тож організм може випадково сплутати ці процеси. Чудовий аргумент на користь вимкненого мобільного під час перерви на обід та споживання їжі в тиші – якщо теорія не хибна. А певні сумніви таки закрадаються. Чи не мали б тоді жителі Південної Європи мерти як мухи? Або принаймні жінки частіше за чоловіків? А як щодо чавкання азійців, які, здається, більше вдихають страви, ніж ковтають. Поціновувачі устриць? А фіни чи естонці? Ті взагалі ніколи не говорять, тож не мусили б давитися під час їди. Чи буває «Культурна історія аспірації під час їди»? Принаймні можна було б назвати, які саме предмети потрапляють у дихальні органи, адже за ними легко визначити ту чи ту культуру. В ісламських країнах, наприклад серед молодих жінок, поширена аспірація шпильками для волосся. Покриваючи голову, жінки нерідко їх вкладають до губ, аж тут бац – і шпилька зникла. У південних азійських країнах делікатесом вважають варене качине яйце («балут»), у якому вже сформувався плід із пір’ям. Відповідно до дихальних шляхів частенько потрапляють уламки шкарлупи чи частинки ембріона(!). Ну а в Німеччині, принаймні серед дітей, незаперечні фаворити – деталі «Леґо» чи іграшкові машинки.
Коли в гортань потрапляє чужорідне тіло, спрацьовує ще один механізм безпеки – кашльовий рефлекс. Він здебільшого внеможливлює проникнення сторонніх предметів у трахею через голосову щілину. Саме тому більш схильні до аспірації особи, у яких послаблений або взагалі немає кашльового рефлексу. Таке буває в разі деяких нервових захворювань (наприклад, у разі множинного склерозу) або в пацієнтів, прикутих до ліжка. Натомість найпоширеніша причина аспірації в здорових людей – алкоголь і наркотики. Задурманений мозок, коматозне сп’яніння чи binge drinking[8] – таке «дозвілля» становить загрозу життю, адже поєднує два чинники – небезпеку блювання через інтоксикацію великою кількістю алкоголю, відставання ковтального рефлексу на харчові маси та рідини, а також параліч рятівного кола – кашльового рефлексу. Смертоносна суміш. Багато талановитих митців стали її жертвою. Погляньте хоча б на сумнозвісний «Клуб 27»[9].
Гортань, а точніше, голосові зв’язки відповідає не лише за початок кашльового рефлексу в ділянці верхніх дихальних шляхів, але й незамінна під час самого кашлю. Як усе стається і яка роль зв’язок? Просто кажучи, кашель – це контрольований вибух у дихальних органах. Ударна хвиля, яка виникає під час такого вибуху, покликана винести з бронхів у напрямку рота чужорідні тіла, слиз або збудники. А голосові зв’язки – це, так би мовити, незамінний нагнітальний клапан тіла. Якщо нашому організму в якомусь місці потрібен тиск, йому не обійтися без наглухо перекритої голосової