важливу роль: захисні механізми легень завдяки системі раннього реагування завчасно переходять у «режим бойової готовності». Здебільшого це матиме сенс. Хоча для хронічно хворих такий WhatsApp-чат між носом і легенями має й певні недоліки. В астматиків і пацієнтів з ХОЗЛ ця «завчасна реакція тривоги» може спричиняти істотні проблеми, зокрема кашель або навіть задишку. Справді, більшість тяжких нападів астми спричинені застудними інфекціями в носі ще задовго до того, як вірус досягне нижніх органів дихання! Тобто система раннього реагування загрозливо реагує понадміру. Ось у такій ситуації легеням справді хочеться висваритися на ніс, мовляв: закрийся й вимкни смартфон!
Внутрішня поверхня легені, якщо порівняти з носом, просто гігантська, до того ж дуже вразлива до випаровування й висихання. Тож завдання носа – зволожувати повітря для легень і підігрівати його до температури тіла. Для цього він послуговується двома ефективними механізмами. Перший: внутрішня поверхня носової порожнини істотно збільшується завдяки складчастості слизової оболонки в носових раковинах. Слизова оболонка носа дуже добре насичена кров’ю, тож її тепла цілком вистачає, щоб підігріти повітря до оптимальних температур. Другий: 45 тисяч залоз слизової оболонки носа щодня виділяють більш ніж пів літра секрету, який додатково зволожує повітря. Потенціал носа до зволоження просто неймовірний і за потреби може зрости в кілька разів: наприклад, під час довгих перельотів через украй сухе повітря в салоні літака ми втрачаємо до двох літрів рідини! Однак такі «водяні фільтри» важливі й для функціонування самого носа! Водорозчинні речовини в повітрі майже повністю потрапляють у полон у носі, де їх знешкоджують. Тож така механічна фільтрація часточок у носових раковинах дає змогу виловити з повітря більші чужорідні часточки, а також багато збудників хвороб. Однак, на жаль, дрібнодисперсний пил, діаметром менш ніж десять мікрометрів (одна мільйонна метра), не затримується носовим фільтром, наражаючи на небезпеку внутрішні дихальні шляхи.
Більшість людей у буденному житті мало зважає на різницю між носовим і ротовим диханням, але насправді вона колосальна! Завдяки тривалому носовому диханню в нижні органи потрапляє лише підігріте, зволожене й відфільтроване повітря. Це ключова перевага! Ефект такий важливий, що природа змушує дітей під час народження дихати тільки носом. Лише в екстрених випадках, коли закладений ніс, їм дозволено дихати ротом. Те, що цілком звичне нам, дорослим, спричиняє в малюків великі проблеми й веде до задишки та паніки. Наскільки важливе носове дихання для легень, помітно, коли його тимчасово вимкнути або коли ротове дихання затягується на триваліший час. Дихати лише носом, наприклад під час фізичних навантажень, не можна. Чи ви бачили тріатлоніста, який проминав лінію фінішу із закритим ротом? У професійних спортсменів надто часто помітні