чоловік проковтнув машинку понад 40 років тому й більше не звертав на це уваги. Коли пізніше в нього розвинувся кашель, чоловік списував його на куріння, тож пластиковий предмет залишався весь час непоміченим. Визнаю, згаданий випадок – досить незвичний «вихід за межі» в нижні дихальні шляхи, який, однак, демонструє, що легені можна дослівно «всипати бобу», а не тільки пригрозити хімією, дрібними часточками чи пилом. І саме від такого вас захищає гортань.
Без гортані не було б мови, а наша комунікація була б досить обмеженою. Ще гірше: не було б сопрано Монсеррат Кабальє, фальцету Клауса Номі чи Bee Gees, не було б гортанного соулу Анастейші, басу Івана Реброва чи ревіння Леммі з Motörhead. Нічого б цього не було. Гортань дає змогу виробляти неймовірні речі. Наші голосові зв’язки перетворюють чисте й холодне повітря на коливання, наділяючи його життям та характером – незрівнянним та індивідуальним. Я, пульмонолог, розглядаю гортань досить прозаїчно, як незграбний бар’єр, що має два стани – відчинений і зачинений. Перший потрібен для дихання, другий – для ковтання й кашлю, а також для ефективного пресингу під час великих оборудок. Якщо ніс – це найважливіший фільтр дрібних частинок у повітрі, то гортань, поза всяким сумнівом, націлена на великі. І не кажіть, що це не так важливо. Навпаки! З конструкторсько-технічної перспективи трішки дивно, що в дихальному тракті фільтр габаритних частинок розміщений після фільтра, який перехоплює крихітні часточки, а не навпаки. Це так, якби на очисних спорудах спершу відфільтровували бактерії та хімічні залишки, а вже потім – спагеті, які хтось спожив напередодні ввечері. Виглядає дивно, але насправді має сенс, адже в людини дихальні шляхи не ізольовані від шлунково-кишкового тракту й перетинаються саме в ділянці гортані. Однак чому нас не створили так, щоб дві системи були повністю розділені й одна з них виконувала функцію дихання, а друга постачала їжу. В інших видів усе саме так. Таке рішення нам не годиться з двох причин: по-перше, носова порожнина через її малий діаметр і функцію фільтра дуже схильна до закупорень. Тож «план Б» на екстрені випадки вкрай необхідний. По-друге, людина, на відміну від інших видів, «універсальна», тобто може витримувати як тривале, так і нетривале навантаження, але на межі сил. Щоб зачерпувати максимальні дози повітря, тендітні носові дірочки не годяться. Саме тому виникає потреба під час максимальних навантажень переходити на ротове дихання, щоб мати в розпорядженні достатньо кисню для роботи м’язів. І саме в цьому зачаїлася проблема: через канал між дихальним і травним трактом може відбуватися небажаний обмін вмістом. Повітря потрапляє в шлунково-кишковий тракт, а харчі – у дихальні шляхи.
Перше загрожує відрижкою, друге – смертю від асфіксії. Боротися з цим і покликана гортань.
Пропоную поглянути на її будову. Те, що в чоловіків яскраво виражене як «адамове яблуко», відповідає більшій частині гортані – щитоподібному хрящу. Він і справді