Соло для Соломії. Володимир Лис

тяглися до живота й нижче.

      У такі хвилини Соломійка шептала молитви, ті, які знала від мами, від бабусі й від отця Андронія. Намагалася прогнати гріховні думки. Али чула й те, що колись прочитала в Біблії, яку дав було батюшка і яку потім принесла матушка Єфросинія, бо казала, що панотець їй заповів:

      Що яблуня між лісовими деревами,

      то любий мій між синами!

      У його холодку, що так бажала, я сіла,

      і плід його був солодкий моєму піднебінню.

      Він увів мене в бенкетний покій,

      і любов – стяг його надо мною.

      Підсильте мене тістечками виноградними,

      яблуками мене одушевляйте,

      бо я з любові знемагаю.

      Ліва рука його під головою в мене,