кофти, Лео опустився навпочіпки біля свого наплічника (чех хропів просто за спиною) і розкрив рюкзак. Він майже витяг балончик, але наткнувся поглядом на пару очисьок, які недобре зблискували у темряві: через ліжко від Левка, також на нижньому ярусі, лежав бекпекер із Південної Кореї. Бідолаха не міг заснути через добросовісне Янове хропіння і бозна-скільки часу длубав чеха поглядом, подумки напускаючи на хропуна всі, які знав, корейські прокляття. У Яна, мабуть, був імунітет: час від часу він зменшував амплітуду, але ні на мить не затихав.
«Вибачай, приятелю, – опускаючи очі, подумав Левко, – не подобаються гуртові спальні в хостелі, плати вчетверо більше і шуруй спати у готель».
Хлопець також усвідомив, що не може ризикувати, ховаючи поцуплений балончик на очах іншого постояльця. Якщо кореєць запримітить спрей, у Левка будуть проблеми. Кілька секунд українець безцільно рився у речах, поки не вигадав, що робити. Витягнувши пакет із зубною щіткою та пастою, він підвівся і пішов до душової кімнати, двері до якої були на лівій від входу в спальню стіні. Зачинився всередині, відкрутив кран над умивальником і нашвидку почистив зуби, пирхаючи, спльовуючи і навмисно голосно тручи щіткою по яснах. По тому він витягнув спрей «FRONTIERSMAN», заштовхав його в пакет разом із гігієнічними причандалами і переконався, що ведмежа морда не проступає крізь целофан. Повернувшись у спальню, Левко запхав пакет на самісіньке дно наплічника.
Якби у Левка спитали, навіщо він це зробив, він би не знав, що відповісти. Так, він піддався незрозумілому імпульсу і взяв балончик. Він порушив найголовнішу заповідь неписаного кодексу поведінки бекпекерів: присвоїв річ, яка належала іншому бекпекеру. Простіше кажучи, вкрав. Проте докорів совісті Левко не відчував. У глибині душі він знав, що, беручи до уваги вечірню пригоду, Калеб буде тільки радий позбутись балончика. Навряд чи канадець здійме галас, виявивши пропажу. Крім того, Лео вважав, що канукам настільки сильний засіб самозахисту, образно кажучи, до задниці. Ще жодного разу з часів зародження туризму в Перу гірська пума не нападала на бекпекерів на Дорозі інків. Канадці йтимуть відомим шляхом, під проводом хороших гідів, в оточенні інших груп. Спрей їм не потрібен. Зате йому, Левку, та його друзям противедмежий балончик може ще ой як стати у пригоді.
Та й зрештою, як казав старий Джордж Карлін:[88] «If police didn’t see it, I didn’t do it».[89]
XXXII
28 липня 2012 року, 00:16 (UTC-5)
Хостел «Samay Wasi Youth»
«Samay Wasi» спав. Світло горіло лише в одному вікні.
Левко з Семеном сиділи на ґанку хостела, потягуючи пиво «Cusqueña». Було холодно, проте із зали досі не вивітрився запах газу, тож хлопці вирішили за краще мерзнути.
Приятелі довго сиділи мовчки, потім Сьома озвався:
– Якби він помер, я б скасував експедицію.
Левко подумав, що то був би не найгірший варіант. Не смерть Едді, ні. А скасування експедиції.
– Поганий знак?
– Типу того. – Росіянин приставив горлечко до губ, перехилив пляшку (центральна