великим навісом уздовж корабельного причалу розмістився місцевий речовий ринок. На довгих лотках купами розкладені майки з багамською символікою, вироби місцевих майстрів з дерева й кераміки, ювелірні прикраси. Причому все це ремісники продовжують творити прямо тут же, під навісом.
Бей-стрит – головна вулиця Нассау
Однією з найяскравіших урочистостей, що збігаються зі святкуваннями Нового року та Різдва, є фестиваль Юнканоо. Це й карнавал, і театралізована хода, і народні гуляння одночасно. Учасники демонструють фантастичні костюми. Цікавою розвагою є регата, що її проводять у квітні в гавані Єлизавети, та Гумбей Саммер, а ще фестиваль, який влаштовують для туристів у червні.
Але так було не завжди. Споконвічними мешканцями островів були індіанці аравак. Однак іспанці вивезли понад 40 тисяч індіанців для роботи в шахтах і добування перлів на інші острови. Внаслідок цього Багами з часів відкриття їх Колумбом були майже безлюдними протягом 135 років. Британці вперше оселилися на островах Ельютера і Нью-Провіденс у 1647 р. і завезли сюди чорних рабів для роботи на бавовняних плантаціях. На початку на британські поселення часто нападали іспанці. Ці острови були притулком для розбійників і піратів.
З 1670 по 1717 рр. Багами були під управлінням британської колонії Кароліна. У 1776 р. під час американської революції Нассау був узятий американськими військово-морськими силами. У 1782 і 1783 рр. островами тимчасово заволоділа Іспанія. У 1787 р. Багами стали британською колонією.
Будинок таможні на атолі Бімині
У 1834 р. рабство на островах було скасовано і раби звільнені. Економічний спад та епідемія холери в центральній частині архіпелагу, що сталися по тому, стали причиною значного скорочення населення. Нормальне життя тимчасово поверталося на острови двічі. Під час Громадянської війни у США 1861–1865 рр. вони стали базою життєзабезпечення Конфедерації, чиї судна доставляли з Багамських островів промислові товари і вивозили звідти бавовну. А також у період дії американського «сухого закону» 1920–1933 рр., коли острови перетворилися на справжній центр для контрабандної торгівлі ромом.
У роки Другої світової війни Багами перебували під управлінням герцога Віндзорського, який заради одруження на американці зрікся престолу і титулу короля Едварда VIII і став багамським губернатором. Американські війська використовували Багами як військово-повітряну базу і для боротьби з нацистськими підводними човнами, що діяли в районі Карибських островів. У 1964 р. Велика Британія запровадила на Багамах внутрішнє самоврядування. Після 256-річного британського правління 10 липня 1973 року цій острівній країні була надана незалежність.
Нині Багами – символ туристичного раю. Проте через кілька століть люди можуть не побачити цієї унікальної країни. Річ у тім, що острови поступово опускаються у воду. Але мешканці Багамів сподіваються, що ще багато поколінь туристів будуть запитувати одне одного: «А чи були ви на