Хіба щось тебе стурбує. Ми пройдемось з ним знову вдень, а завтра розпочнемо регулярні тренування. За три місяці він зможе лазити по деревах, як мавпа. З ним усе нормально.
– Так, лікарю, – із сумнівом відповів Фрейм.
– І ще: коли він отямиться, покажіть йому, як користуватися ванною. Нехай санітар вам допоможе; не хочу, щоб він впав.
– Так, сер. Гм, а яким чином… Я маю на увазі – як?
– Що? Ну звісно ж, покажіть йому! Продемонструйте. Скоріше за все, він не зрозуміє багато з того, що ви скажете, – але він хапає все на льоту. Він самостійно прийматиме ванну вже до кінця цього тижня.
Сміт пообідав без допомоги. Трохи згодом прийшов санітар, щоб забрати тацю. Чоловік роззирнувся навколо, а потім підійшов до ліжка і схилився над ним.
– Послухай, – пошепки сказав він. – У мене є гарна пропозиція для тебе.
– Перепрошую?
– Угода, вигідна справа, спосіб, завдяки якому ти легко заробиш купу грошей.
– Гроші? Що таке «гроші»?
– Не зважай на філософію, гроші потрібні усім. А зараз слухай. Я повинен говорити швидко, тому що мені не можна бути тут довго. Я представляю «Незрівнянні сенсації». Ми заплатимо тобі шістдесят тисяч за ексклюзивну історію. Це буде неважко: у нас є найкращі автори-примари. Ти просто говори і відповідай на запитання, а вони зліплять все докупи. – Він витягнув аркуш паперу. – Просто прочитай це і підпиши. Перша частина оплати при мені.
Сміт взяв аркуш і задумливо розглядав його, тримаючи догори дриґом.
– О Боже! Ти не читаєш англійською?
Сміт досить добре зрозумів це, щоб відповісти:
– Ні.
– Що ж… Ось, я прочитаю для тебе, потім просто постав відбиток пальця у квадратику, і я засвідчу це. «Я, що підписуюсь нижче, Валентин Майкл Сміт, відомий як Людина з Марса, даю згоду і віддаю „Неймовірним сенсаціям“ з обмеженою відповідальністю усі ексклюзивні права на свою справжню історію під заголовком „Я був ув’язнений на Марсі“ в обмін на…»
– Санітаре!
Лікар Фрейм стояв у дверях кімнати спостереження, аркуш зник у кишенях чоловіка.
– Проходьте, сер. Я просто забираю його тацю.
– Що ти читав?
– Нічого.
– Я бачив тебе. Байдуже, негайно вийди звідси. Цього пацієнта не можна турбувати.
Чоловік підкорився. Доктор Фрейм зачинив за ним двері. Сміт нерухомо лежав півгодини, але хоч як намагався, так і не зміг ґрокнути все до кінця.
Розділ 4
Джилліан Бордмен була висококваліфікованою медичною сестрою. Інтерни-бакалаври вважали її компетентною в багатьох галузях, а от жінки дуже недолюблювали. Проте це не шкодило ані їй, ані її хобі – чоловікам. Коли до неї дійшли чутки, що у спеціальну палату К-12 помістили пацієнта, який ніколи в житті не бачив жінки, вона не повірила. Коли детальні пояснення все-таки переконали її, вона твердо вирішила це виправити. У той день Джилл чергувала як старша на поверсі в тому крилі, де перебував Сміт. Щойно з’явилася нагода, вона пішла подивитися на дивного пацієнта.
Вона