посмішку. Вона підходить та крепко обіймає мене. Бере квіти, нюхає. Іде по вазу аж припригуючи. Ми всі троє хохочемо.
Через декілька хвилин прибуває Кетрін. Ну ось ми всі в повному складі. Тато Лілі та Макса у відряджені. Вечеря була прекрасна. Ми добре поїли, насміялись досхочу. Меган просто ідеальна мати та хазяйка. Ми всі піднялись у нашу ночлежку.:-).Кімната у Лілі, як з картинки. Все підібрано дизайнером: обої, кольори, меблі. Все ніжно рожеве, біле, квіточки, метелики. Клас.
Ми кинули велику ковдру на землю, застелили простінь, накидали подушок. Швидко повдягали майки. Взяли тепле покривало і повкладались один біля одного. Вимкнули світло увімкнули комп'ютер, тихо лунала музика.
Я розповіла дівчатам за тата за те, що здається кохаю Алекса. За біль. За все. І тут Кетрін, ну як завжди.
– У мене є подарунок… – вона вилітає пулею з нашого королівського ліжка. Риється у сумкі, що схожа на мішок. Там є все, напевно лише шлему від солдата немає…:-) :-) :-) :-)…
– Опа!!!! – кричить вона.
– Ахахахах. Ти шпигунка! – вона посміхається, і дістає вино та пластикові стакани, а Лілі встає на ноги одягає халат і тихо виходить. Через секунду вона зі штопором в одній руці, яблуко та ніж у іншій. Кетрін взяла штопор і прийнялась відкорковувати вино. Я схватила яблуко і почала його нарізати. Лілі підійшла до компьютера і увімкнула сумні пісні. Сльози знову почали литись. Я відчуваю обійми. Лілі пахне карамельним спреєм, тому я зрозуміла, що це саме вона. Ми сідаємо на наше тимчасове ліжко, Кетрін роздає стакани наповнені вином.
– За щастя!!! – підіймає стакан Лілі. Кожен перехиляє напій, я не зупиняюсь, п'ю до дна. Вино десертне, як я люблю, солодке. Припікає горло та розганяє кров. У грудях одразу загорів вогник. Тіло ніби розтворилось у хвилі насолоді. Я протягую стакан. Кетрін швидко хватає бутилку і наповнює стакан до країв.
– За Вас подруги!!! – я підіймаю стакан і пью, пью поки вистачає сил. Пів стакана улітучилось. Лілі вскакує і каже…
– Не музика, а відстій!!! Хочете включу мого улюбленого виконавця. Тільки пообіцяйте не сміятись.
– Да!!! -каже швидко Кетрін. От брихуха :-)
-Ага!!! -кажу я.
Вона щось там клацає… і тут… лунають перші звуки…
Louis Armstrong – A Kiss To Build The Dream On
Louis Armstrong – la vie en rose
Louis Armstrong – What a wonderful world
Louis Armstrong – Let My People Go Сміх виривається сам, ми падаємо та тримаємось за животи. Лише Лілі могла вибрати цю музику…:-) :-) :-) :-) Неочікувано, вона хватає гребінець для волосся і образно розпочинає співати. Кривлятись. Сміх лунає по всій кімнаті. Ми підтанцьовуємо. Розпочинаємо просто дуркувати. Вечір був просто чудесний.
Лілі.
Кетрін.
Дякую Вам.
Глава 5— Життя частіше схоже на роман, ніж романи – на життя. Жорж Санд
З ранку, звісно, я проснулась сама перша. Швидко переодягаюсь і спускаюсь до кухні. Приготую всім сніданок! Чому ні????
Так, дім все таки класний. Кухня простора, все теж підібрано зі смаком. Колір-слонова кістка. Все по сучасному,