пробачала. До того ж він дотримувався правила: ніколи не спати з жінками друзів і подругами Бенедетти.
Ґреґоріо безнадійно вабило до моделей, особливо – юних, і Бенедетта намагалася не влаштовувати йому сцен з цього приводу. Якщо когось на життєвому шляху підстерігають спокуси, то в його випадку це було зайве – адже він з легкістю знаходив їх сам. Здавалося, біля нього завжди в’ється якесь дівча, захоплено зазираючи йому до рота, на що його дружина давно закривала очі. Але ніщо не виказувало подружньої зради, коли вони разом виходили у світ. Ґреґоріо залишався відданим чоловіком, який обожнював свою дружину. Він був вражаючим красенем, вони двоє були дуже привабливою парою, і з ними ніколи не бувало сумно. Обоє сяяли від захвату, стоячи на площі Дофіна разом із Жаном-Філіпом і друзями, з нетерпінням чекаючи, коли оголосять місце проведення сьогоднішньої вечері. Кожен висловлював власні здогадки, і Жан-Філіп припускав, що це буде Собор Паризької Богоматері.
Як з’ясувалося, він мав рацію, і коли рівно за чверть до дев’ятої місце було оголошено, зойки захвату, радісні вигуки та оплески прокотилися юрбою. Для кожного це було одне з найулюбленіших місць. На той час решта їхніх друзів вже підійшли, і вони готові були вирушати на вечерю.
Шанталь Жіверні, ще одна з найближчих друзів Жана-Філіпа, була постійним гостем щорічного бенкету. У свої п’ятдесят п’ять вона була лише трохи старша за інших гостей і впродовж багатьох років успішно працювала сценаристом. Володарка двох «Сезарів», номінантка на американські премії «Оскар» і «Золотий глобус», вона завжди створювала щось нове. Її ігрові фільми виходили дуже сильними, іноді вона робила документальне кіно на глибокі теми, зазвичай пов’язані з жорстокістю та несправедливістю до жінок і дітей. Саме зараз вона писала сценарій, але ні за що в світі не пропустила би Білу вечерю. Вона була однією з улюблених гостей Жана-Філіпа і його довіреним другом. Якось на званій вечері вони познайомилися й швидко потоваришували. Друзі часто обідали разом, і він завжди питав у неї поради. Жан-Філіп безмежно довіряв її судженням, і їхня дружба і час, проведений разом, були неоціненним даром для них обох.
Коли він і Валері побралися, Шанталь була в захваті і вважала, що вони ідеально підходять одне одному. Вона стала хрещеною матір’ю їхнього первістка, Жана-Луї, якому тепер було п’ять років. Сама вона мала трьох дорослих дітей, ніхто з яких не жив у Франції. Овдовівши, вона цілком присвятила себе дітям, на той час іще маленьким, і Жан-Філіп знав, як нелегко було їй тепер, коли вони мешкали так далеко. Вона виховала їх незалежними і навчила безстрашно слідувати за своїми мріями, що вони й робили. І тепер Ерік, її найменший син, був художником у Берліні, старший син Поль знімав незалежне кіно в Лос-Анджелесі, а донька Шарлотта вступила до Лондонської школи економіки, отримала ступінь магістра бізнесу в Колумбії і тепер була банкіром у Гонконгу. І жоден з них не був зацікавлений повертатися до Франції, тож Шанталь