лондонського хмарочоса. Вона підняла погляд на горішні поверхи, які закривали собою сонце. Асиметричні обриси непослідовно здіймалися вгору, а на самісінькій верхівці балансував височенний нестійкий металевий шпиль, відчайдушно утримуючись за свій статус найвищого, однак жертвуючи естетикою, а ще, як здавалося, структурною цілісністю.
Для відділу новин не знайшлося б кращого місця.
Андреа зайшла до величезної приймальні та за звичкою попрямувала до ескалаторів, зарікшись ані ногою не ступати в жоден із шести прозорих ліфтів, якими на шаленій швидкості нетерплячі бізнесмени поверталися до своїх столів. Спокійно піднявшись із першого поверху, де розташовувався вестибюль, позаду реєстратури вона помітила величезний вбудований акваріум. Бездоганних працівників, очевидно, зовсім не тривожило те, що 70 000-літрову частину океану в тій ніші утримував лише тонкий шар акрилу.
Дивлячись на яскравий цвіт паростків коралів та миролюбну рибку, яка то з’являлася, то знову зникала у теплій воді, Андреа думала про свою нову пристрасть – скуба-дайвінг[13]. Майже спіткнувшись, коли рухомі сходи безцеремонно виштовхнули її на поверх, жінка позбулася своїх приємних роздумів.
О третій ночі їй зателефонували з дорученням поїхати на місце злочину. Зрештою, таки зв’язавшись із Вульфом, щоб особисто передати йому тривожний конверт, який Андреа знайшла на своїй таці з поштою, вона разом зі своїм оператором упродовж іще чотирьох годин залишалася біля Нового Скотленд-Ярда, отримавши розпорядження кожні півгодини записувати оновлення для прямого ефіру. А це означало неодноразове перефразування тієї ж самої інформації, щоб вона здавалася новою, навіть попри те, що це ніяк не конкретизувало ситуацію, хоча на тротуарі перед зачиненими дверима головного управління поліції розгорталася помітна активність.
Після випуску об 11 ранку Андреа зателефонував її головний редактор Елайджа Рейд і сказав повертатися додому та кілька годин відпочити. Вона наполегливо запротестувала. Андреа не збиралася відмовлятися від своїх слів, коли заявляла про свою впевненість, що цей випадок стане найбільшою сенсацією після вбивств «Палія» (особливо, зважаючи на те, що знала про вміст конверта, хоча ще й не поділилася цими тривожними застереженнями з босом). Зрештою Елайджа таки переконав її, присягнувшись, що відразу ж зателефонує, якщо з’явиться хоча б найменший натяк на якісь події.
Це була приємна півгодинна прогулянка під сонцем, уздовж земель палацу та повз Белґрейв-сквер Ґарден, а потім назад до Найтсбрідж і триповерхового вікторіанського будинку, в якому вона мешкала разом зі своїм нареченим та його дев’ятирічною донькою. Андреа зачинила масивні, справжні старовинні вхідні двері та відразу ж попрямувала нагору до обставленої зі смаком спальні на горішньому поверсі.
Вона зашторила вікна й у напівтемряві повністю одягнена лягла поверх ковдр. Андреа потяглася до сумочки, відшукала мобільник й увімкнула будильник. А потім витягла файл із фотокопіями всього, що вона