Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса
і важливістю нових продуктів або технологій.[97]
Відраховуй назад: здійсни потрібні зміни та дотримуйся обраного курсу
Визначення стратегічних зламів є суттєво важливим для довгострокового успіху, але це лише перший крок. Тепер потрібно швидко підготувати план відповідних дій. Коли далеко на горизонті ви помітили, що насуваються докорінні зміни, ви повинні відреагувати сьогодні. «Добра стара» стратегія тут не спрацює. Завдання надзвичайно складне ще й тому, що потрясіння за своєю природою створюють нестабільну, невизначену ситуацію. Надзвичайно важливо діяти невідкладно, щоб уникнути майбутніх загроз і скористатися майбутніми можливостями, яких інші, можливо, не бачать.
З огляду на масштаб прийдешніх змін, перші кроки вашої компанії в новому напрямку, можливо, будуть хиткими та невизначеними. Пробні версії нових продуктів і послуг, ймовірно, не виправдають ваших сподівань. На вас накинуться критики, і навіть прихильники засумніваються, чи розумієте ви, що робите. Та якщо ви впевнені у своєму баченні майбутнього, ви маєте вперто триматися обраного курсу, долаючи всі перешкоди на своєму шляху.
Підхід Білла Ґейтса до керівництва Microsoft є цьому підтвердженням. У перших версій продуктів Microsoft було мало прихильників, та, якщо вже Ґейтс одного разу визначив свої стратегічні пріоритети, жодні несхвальні відгуки або низький рівень продажів не могли змінити його думку. Приміром, коли 1985 року з’явилася система Windows 1.0, покупців було мало, не набагато успішнішою виявилась і Windows 2.0 1987 року. Але Ґейтс розумів, що невдовзі Microsoft відійде в минуле, якщо не вдасться створити операційну систему зі зручним графічним інтерфейсом користувача. Він продовжував вкладати великі кошти у вдосконалення Windows, доки 1990 року Microsoft нарешті не домігся перемоги, випустивши версію 3.0.
Ґейтс виявив таку саму наполегливість, коли наприкінці 1980-х вирішив вивести Microsoft на ринок програмного забезпечення для серверів. Він розумів: якщо люди все більше й більше використовуватимуть свої комп’ютери для доступу до даних та застосунків, що зберігаються на віддалених серверах, ці машини невдовзі становитимуть значну частку на комп’ютерному ринку. Якщо сервери зрештою стануть важливішими за ПК, інші фірми можуть похитнути репутацію Microsoft як лідера в галузі програмних платформ. Ґейтс відповів на цю загрозу версією серверної операційної системи Windows NT.
Расс Зіґельман, який працював під безпосереднім керівництвом Ґейтса, згадував: «Коли я вперше потрапив туди, ми не займалися серверами… [але Білл] уже виношував цю ідею: “Послухай, у нас, здається, є шанс перемогти в мережевому бізнесі, якщо компанія буде випускати застосунки для серверів”».[98] І він був готовий вкласти величезні гроші, щоб ця стратегія принесла плоди: «Білл був, безсумнівно, готовий взяти на себе великі фінансові ризики, як, наприклад, створення Windows NT… [Не має значення] скільки часу це забере, скільки грошей буде витрачено, скільки людей – його найкращих людей – буде задіяно,