Стратегії геніїв. П’ять найважливіших уроків від Білла Ґейтса, Енді Ґроува та Стіва Джобса
для ПК, переворот у цифровій музиці – iPod та iTunes, революцію у світі смартфонів – iPhone і App Store і появу нового планшетного комп’ютера iPad. Ґроув і Ґейтс разом пережили, принаймні, два великих потрясіння на посаді СЕО. Перше – поява горизонтальної інфраструктури індустрії ПК. Друге – вторгнення інтернету в повсякденне життя як споживацького феномена. 1994 року технічний асистент Ґроува, Шон Мелоні, засадив шефа за комп’ютер і ознайомив його з інтернетом. Пізніше Ґроув розповідав раді директорів, що він насправді мало що зрозумів, але інтуїтивно відчув щось важливе. Коли він вирішив змінити напрямок розвитку Intel зі світу ПК на світ інтернету, він організував двохгодинний семінар, де члени ради директорів сиділи за комп’ютерами поряд з менеджерами компанії, які добре розумілися на техніці. Він прагнув, щоб члени ради директорів усвідомили, що вони на порозі великих змін, які вимагають іншої стратегії.
Продовжуючи розмірковувати про інтернет, Ґроув дійшов висновку, що злиття комунікаційної та комп’ютерної галузей створює для Intel і нові можливості, і загрози. У середині 1990-х він почав заявляти у своїх промовах, що Intel надає «безкоштовні» MIPS (маючи на увазі низьку вартість обробки даних завдяки високій швидкості процесора), а в найближчому майбутньому комунікаційна індустрія надаватиме «безкоштовні» боди – низькі тарифи на передачу даних. Поява цих нових привабливих пропозицій могла спричинити вибух попиту на комп’ютерні потужності.
Проте інтернет загрожував зробити ПК товаром широкого вжитку, а отже обвалити вартість мікропроцесорів сімейства x86, що позбавило б Intel можливості заробляти на шмат хліба з маслом. У середині 1990-х було багато розмов про заміну ПК «тонкими клієнтами», або «інтернет-пристроями», – залежними від сервера спрощеними комп’ютерами без жорсткого диску, підключеними до глобальної мережі. Коли індустріальні лідери, такі як CEO Oracle Ларрі Еллісон, почали співати хвалебні оди «мережевому комп’ютеру», а конкурент Intel компанія AMD розпочала зухвало знижувати ціни, керівництво Intel побоювалося, що обваляться ціни на ПК і, відповідно, на процесори до них. Навесні 1997 року Ґроув попередив свою команду, що це явище, якому він дав назву «гравітація», є найбільшою загрозою, яка поставала перед Intel за всю історію компанії. Він докоряв, що менеджери ставляться до цього легковажно.[95] На щастя, у Ґроува був план, як протистояти гравітації, про що йдеться в розділі 4.
Так само як Ґроув, Ґейтс побачив у всесвітній павутині джерело як величезних можливостей, так і потенційних загроз. На початку 1995 року він присвятив інтернету щорічний «Тиждень на роздуми» – семиденну перерву від справ Microsoft, яку він влаштовував, щоб знайомитися з науковою літературою й університетським дослідженнями та бути в курсі сучасних тенденцій в галузі технології. Підсумком цього тижня став травневий меморандум 1995 року, що називався «Припливна хвиля інтернету», який він надіслав адміністрації компанії та своїм безпосереднім підлеглим. У цьому документі Ґейтс переконливо доводив, що розвиток інтернету веде