за іншої культури грошей. Дейла Карнеґі замінив Інтернет. У Баррі не було необхідності зустрічатися з людьми. Він міг оголосити свою позицію онлайн і чекати, поки на нього вийдуть інвестори. Він міг висловлювати свої хитромудрі думки й чекати, поки люди їх прочитають та передадуть йому гроші для інвестицій. «Баффетт був для мене занадто популярним, – каже Баррі. – З мене ніколи не вийде такого собі доброзичливого дідуся».
Майка Баррі влаштовував такий метод залучення інвестицій. Більш того, він був дієвим. Стартовий капітал Scion Capital становив трохи більше мільйона доларів – внески від матері та братів, а також його власний мільйон, після сплати податків. Протягом першого повного року компанії Баррі, 2001-го, S&P 500 впав на 11,88 %, Scion збільшився на 55 %. Наступного року S&P 500 знову впав, на 22,1 %, а Scion продовжував зростати – на 16 %. Наступного року, 2003-го, ситуація на фондовому ринку нарешті поліпшилася, й індекс підвищився на 28,69 %, проте Майк Баррі знов усіх перевершив – його інвестиції зросли на 50 %. Наприкінці 2004-го Майк Баррі керував $ 600 млн і відмовлявся від пропонованих грошей. «Якби він заснував фонд тільки для того, щоб збільшити суму інвестицій, то вже управляв би багатьма мільярдами доларів, – каже менеджер нью-йоркського хедж-фонду, який спостерігав за діями Баррі, що викликали в нього дедалі більший подив. – Він улаштував Scion у такий спосіб, що це було погано для бізнесу, але добре для інвестицій».
«Залучення інвестицій скидається на змагання в популярності, але розумне інвестування – зовсім інша річ», – написав Баррі своїм інвесторам, можливо, натякаючи, що їм зовсім не обов’язково любити свого інвестиційного менеджера чи навіть знати його особисто.
У Воррена Баффетта був саркастичний партнер, Чарлі Манґер, і він набагато менше, ніж Баффетт, переймався тим, що про нього думають люди. Ще 1995-го Манґер завітав до Гарвардської бізнес-школи з промовою під назвою «Психологія неправильних суджень». «Якщо ви хочете передбачити чиюсь поведінку, – казав Манґер, – треба просто звернути увагу на стимули цієї особи». – «Усім про це відомо – скажете ви, – виголошував Манґер. – Я вважаю, що все життя належав до найкращих п’яти відсотків у своїй віковій групі – до когорти людей, які найкраще розуміються на силі мотивації, і все своє життя я її недооцінював. Щороку я неодмінно отримую сюрприз, який дедалі ширше розсуває рамки мого світогляду». Керівництво FedEx ніяк не могло змусити нічну зміну працювати швидше. Вони випробували всі можливі методи, щоб пришвидшити темпи роботи, але нічого не виходило – поки вони не почали платити робітникам за зміну, а не погодинно. Xerox створив нові, кращі апарати, але вони все одно продавалися гірше, ніж старі, менш досконалі, машини – поки в компанії не збагнули, що продавці отримують більші комісійні за продаж старих моделей.
Заяви Манґера багато в чому збігалися з думками Майка Баррі щодо ринків і людей, які їх створювали. «Я прочитав ту промову й сказав, що погоджуюсь із кожним його словом! – додає Баррі. – У Манґера також є штучне