Де це ти був? Школа ж сьогодні працює.
– Матуся попросила вивезти сміття.
– Чимало його там було, мабуть, – сказала Мері. – Вже третій урок.
Кент вищирився до неї, потім побачив на центральному корті Еріка з Куртом і опустив свій велосипед на траву.
– Сядь посидь, Курте, поступися місцем чоловіку. Ти не зможеш відбити Ерікову подачу, навіть якщо твоє собаче життя залежатиме від цього.
Курт звільнив свій кінець корту для Кента, такого собі бонвівана, який, схоже, не відчував жодної нагальної потреби завітати до учительської, щоб пояснити своє запізнення. Ерік зробив подачу і Джаред зрадів, коли новоприбулий Кент легко відбив її просто в нього.
– Ацтеки вірили, що чорні нетлі – провісниці злої долі, – сказала Мері. Вона втратила інтерес до тенісного матчу, який тривав унизу. – І зараз є люди по гірських байраках, які вірять, що біла нетля в хаті означає, ніби хтось помре.
– Мері, ти солідна нетлезнавиця.
Мері прогуділа сумним тромбоном.
– Чекай-но, ти ж ніколи в житті не була в гірському байраці. Ти просто вигадала все це, щоб настрашити. Добре вийшло, до речі.
– Ні, я не вигадала! Я прочитала це в книжці!
Вона стусонула його в плече. Трохи боляче, але Джаред прикинувся, що ні.
– Ці були брунатні, – сказав Джаред. – А що означають брунатні?
– О, це цікаво, – сказала Мері. – За віруваннями індіанців племені Чорноногих, брунатні нетлі приносять сон і сновидіння.
6
Джаред сидів на лавці в дальньому кінці перевдягальні і взувався. Недоумки Софомори вже ретирувалися, побоюючись побиття мокрими рушниками – вправа, якою уславився Ерік зі своїми поплічниками. Чи, може, правильніше було б сказати: знеславився. «Ти кажеш “френулум”, я кажу “френула”, – подумав Джаред, взуваючи кросівки. – Краще все це послати геть».
У душі Ерік, Курт і Кент ухкали, хлюпали й волали всі ті стандартні приказки: «йоб тебе, матір твою йоб, твою вже йоб, ніде ставить проб, поцілуй мене у гузно, підар тебе пестив, шльондра твоя сестра, у неї менстра» і таке інше. Це було нудно, а йому ще так довго вчитися в цій школі до випуску.
Воду закрили. Ерік з іншими двома почалапали мокрими підошвами до тієї зони у перевдягальні, яку вони вважали їхнім приватним заповідником – тільки для сеньйорів, на вашу ласку – це означало, що, перш ніж вони зникли за рогом, Джаред зазнав лиш короткого покарання видом їхніх голих сідниць. От і добре. Він понюхав свої тенісні шкарпетки, скривився, запхнув їх собі до спортивної сумки і зашморгнув на ній блискавку.
– Дорогою сюди я бачив Стару Ессі, – говорив Кент.
Курт:
– Оту бездомну лялю? Ту, що з магазинним візком?
– Еге. Мало не наїхав на неї, а то б завалився у той сральник, де вона живе.
– Хтось мусив би вичистити її звідси геть, – сказав Курт.
– Мабуть, вона учора ввечері розпакувала свою заначку Двобаксового Чака99, – сказав Кент. – У повнім вирубоні. І, певне, ще й у чомусь викачалася. Усе обличчя в якійсь гиді, типу павутиння. Погань, нахер. Я бачив,