з «ситуацією в країні» він «мусить» тягнути дві зміни. Дон подивився у себе в телефоні, «ситуація в країні» була та, що зграя старих баб у богадільні підчепила якийсь грибок. Котс зовсім здуріла.
– Не треба мені ніяких її товарок, – сказав Пітерз. – Мені потрібна тільки вона.
«Він піддасться, – подумала Дженіс. – Він у цьому закладі, як дитина». Але Мерфі її здивував:
– Система підстраховки, – повторив він.
Може, офіцер Мерфі все-таки спроможеться дотриматися своєї позиції.
Пітерз міркував. На нього дивилися жінки, які сиділи під стіною майстерні, і гра в класи теж припинилася. Нехай вони утримувані, але вони також свідки.
– Аля-улю, – змахнула по-королівськи рукою Ейнджел. – Агов, аля-улю. Ви ж мене знаєте, офіцере Пітерз, я завжди рада допомогти.
Дону наверзлося, лячно – абсурдно – що Фіцрой звідкись знає, що в нього на думці. Та ну, не може вона цього, звісно, просто хоче його подратувати, як робить це безкінечно і завжди. Хоча він був би не проти коли-небудь хвилин на п’ять залишитися з цією ненормальною наодинці, його зовсім не тішила думка повернутися до неї спиною довше, ніж на секунду.
Ні, Фіцрой для цього не годиться.
Він показав на Рі.
– Ти. Дампстер.
Дехто з жінок захихотів.
– Демпстер, – сказала Рі, і то з непідробною гідністю. – Демпстер, Дампстер, Дімпелбат, мені насрати109. Пішли, обидві. Не змушуйте мене запрошувати вас знову, не той зараз день у мене.
Він поглянув на Мерфі, невдаху хитросракого:
– Прощавай-бувай, Навчатель-аторе110.
Фраза викликала нове хихотіння, цього разу сраколизного характеру. Мерфі був новачком, і не в своїй стихії, тож нікому не хотілося потрапити до херового списку офіцера Пітерза. «А вони не геть тупі, – подумав Дон, – жінки в цьому закладі».
3
Офіцер Пітерз провів Джінет і Рі чверть шляху Бродвеєм і наказав зупинитися перед Загальною вітальнею\кімнатою відвідин, яка стояла порожньою, оскільки всі були на обіді. Від цього в Джінет з’явилося якесь дуже погане передчуття. Коли Пітерз відчинив двері, вона не поворухнулась.
– Що вам треба, щоб ми зробили?
– Утримувана, ви сліпа?
Ні, сліпою вона не була. Вона бачила відро для миття підлоги і прихилену до відра швабру, і на одному зі столів інше пластикове відро. В цьому, замість стаканчиків із кремом, було повно ганчірок і мийних засобів.
– Між іншим, у нас обідня перерва, – спробувала обуритися Рі, але тремтіння в її голосі все псувало. – Крім того, у нас є своя робота.
Пітерз нахилився до неї, губи закопилені так, що видно кілки його зубів, і Рі зіщулилася, притискаючись до Джінет.
– Можете записати це собі до списку ЛТ111 і потім передати його священику, гаразд? А зараз просто заходьте і, якщо не бажаєте потрапити до рапорту за погану поведінку, більше не сперечайтеся на цю тему. В мне сьогодні гівняний день, я в крайнє гівняному настрої і, якщо