виявляється зайвою. Здається, клітини мозку все життя заважають одна одній; вони немов дублюються й готові перейняти одна в одної естафету в разі нещасного випадку. Ми не послуговуємося всіма можливостями мозку; він зберігає для нас резерви завжди.
Науки про мозок підтверджують основний здогад психоаналізу про потенціал грудного немовляти і про важливість перших миттєвостей життя.
Було сказано: усе відбувається до шести років, потім вирішальними роками у формуванні особистості були проголошені перші три роки.
Але, можливо, усе відбувається за тиждень, у перші дні життя. Час перших невитравних відбитків, загоєних поранень, вочевидь, стосується перинатального періоду.
Нейробіологи переконані, і пан Імбер це підтверджує, що відразу після появи на світ дитина відрізняє мовні звуки лінгвістичного характеру від нелінгвістичного. Ба більше, дитя розпізнає голос матері з-поміж усіх інших голосів.
Безперечно, дитина впізнає і голос батька, бо чула його в материнській утробі: низькочастотні звуки чутні в утробі виразніше; до того ж вона відрізняє батьківський голос від материнського. У Пітів’є поставили вже класичний дослід, який підтвердив, що людський зародок реагує на звукові імпульси, які йдуть від майбутнього батька, коли батькові пропонують поспілкуватися з ним. Ці спостереження ще не апробовані наукою. Пан Імбер із Колеж де Франс висловлюється стримано: «Це ще треба довести». Слід зазначити, що дослідження в цій галузі просуваються дуже повільно. Роботу гальмують насамперед методологічні перешкоди; щоразу, коли вдається здолати одну з них, до відомих досі можливостей новонародженого в царині мислення і сприйняття додається щось нове. Отже, можна виснувати, що потенціал дитини найімовірніше вищий, ніж вважають зазвичай; ми можемо передбачити, що вчені виявлять у новонароджених ще більше здібностей, які їм приписують натепер.
Немовлята добре сидять
«Звичайне неврологічне дослідження не використовує всіх сенсомоторних можливостей новонароджених». Педіатр із лікувально-діагностичного центру в Байонні д-р А. Ґреньє сконструював пристрій для новонароджених у віці від 15 до 20 днів і провів досліди з немовлятами, щоб звільнити їх від деяких примусів, що приховують реальні можливості їхньої моторики.
Фільм, який він відзняв зі своєю командою, показує, що йому вдалося розсадити новонароджених за маленький столик, підтримуючи їм голівки двома пальцями. Спілкуючись із нянею, ці діти можуть – як бачимо на цьому записі – взяти річ, яку їм показують. Ніхто не підозрював, що новонароджені здатні на таку моторну поведінку.
Я знала молоду жінку, яка жила з того, що заробляла її дитина. Але самій дитині це було зовсім не на користь. Після смерті коханого ця жінка опинилася без коштів на прожиток. Оскільки вони не перебували в шлюбі, їй довелося залишити квартиру, яка перейшла до законних спадкоємців. Що робити? Хтось нарадив