громаду на своїй вулиці навколо помідорів. І тепер там п’ятнадцять родин збираються щороку, аби разом консервувати помідори.
З історії Шані ми можемо зробити кілька висновків. По-перше, у чітко окресленої громади є значні переваги: Гальберт-стрит – глухий провулок, що означає, що тамтешня громада чітко визначається за географічною ознакою. (На мою думку, це один із факторів, чому мешканці острова завжди мають сильніші відчуття спільності й ідентичності.) По-друге, мешканцям треба подбати про безпечні місця для спільного використання – ця думка добре спрацювала у глухому провулку, бо там немає наскрізного автомобільного руху. Але таким місцем може стати й доступна для всіх зелена місцина. По-третє, одним із найпотужніших мотиваторів є мрії. Чомусь відома промова Мартіна Лютера Кінґа не називалася «У мене був нічний кошмар», і на Гальберт-стрит зародком громади було запитання Шані про те, якою люди мріють побачити свою вулицю. Або як сказав Антуан де Сент-Екзюпері у «Маленькому принці»:
«Якщо ти хочеш побудувати корабель, не треба скликати людей, планувати, ділити роботу, діставати інструменти. Треба заразити людей прагненням до безмежного моря. Тоді вони самі побудують корабель…»
Щаслива порада:Візьміть вулицю і перетворіть її на громаду
Об’єднайте місцеву спільноту, створіть каталог для обміну навичками та ресурсами.
Візьміть приклад із Шані та громади Гальберт-стрит і почніть налагоджувати зв’язки із сусідами. Для більшості людей уперше постукати у двері до сусідів страшенно моторошно, але винагорода буде великою!
Ви можете створити довідник для вулиці або для вашого під’їзду. Запитайте у людей, чи мають вони книги, які б хотіли віддати для міні-бібліотеки, яку ви започаткували. Або, можливо, вони хотіли б узяти участь у створенні грядки десь поблизу.
Найбільш важливо почати розмовляти зі своїми сусідами, дізнатися, як їх звати, що вони вміють робити і які мають інтереси, та побудувати громаду навколо цього – спільноту, що буде так само унікальною, як і люди, які живуть на вашій вулиці.
Без села щастя не збудуєш
Згадайте час, коли ви почувалися щасливим, або (якщо хочете, можна трохи знизити планку) коли почувалися добре, або щиро сміялися чи просто посміхалися. Затримайте в голові ці моменти і спробуйте пригадати всі деталі ситуації.
Швидше за все, у цих спогадах ви були разом з іншими людьми. Мені спало на думку, як ми з друзями сиділи в маленькому будинку після цілоденного катання на лижах. У каміні горів вогонь, а в руках я тримав склянку з віскі.
Про такі часи я запитував у людей по всьому світу, і найчастіше більшість пригадувала себе в оточенні інших людей. Це не вказує на необхідність інших людей для щастя. Одначе нам набагато легше запам’ятати числа і дати, якщо вони прив’язані до подій і людей.
Тож про що свідчать ці дані? Якщо подивитися на зв’язок із