Ні, ти, Кіро, не подумай, що я стала давалкою, ні, просто була гарно наштукатурена, трохи підшафе, тож ми й здибалися. При нагоді я тебе з ним познайомлю! – пообіцяла Валя.
Кіра слухала її монолог, і їй не вірилось, що два роки, такий короткий термін, можуть так змінити людину. Вона намагалася уловити з того нескінченного потоку розповіді основне, зрозуміти, що то за хлопець, який так вплинув на подругу.
– Він у мене хороший, – розхвалювала Валя свого хлопця. – Щоправда, не так давно вийшов із в’язниці, але з ким не буває? Чи не так? Усі помиляються.
– Він розказав тобі, за що відбував термін?
– Ні, не за мокруху, як ти подумала! – засміялась Валя. – За гоп-стоп, тобто за вуличне пограбування, але він мені казав, що не причетний до того, його дружбани попросили постояти на шухері, а загребли всіх гамузом. Ти ж знаєш, які менти підлі.
– Не мала такої нагоди з ними спілкуватися, – усміхнулась Кіра.
– Льоха ще не знайшов собі роботи, але він уміє рубати бабки[9], тож є що пожрати і за що відтопиритися![10] Льоха хоче водилою десь влаштуватися, але поки що не виходить, – знову заторохтіла дівчина.
– Водієм? – Кіра нарешті змогла вставити слово. – Твій Льоха, бува, не наркоман?
– Ні, ти що?! Ніяких колес! Він не наркуша, але збивати капусту вміє[11], без базару кажу тобі! Диви, який у мене прикид! Це все він мені купив! – Валя підвелася, покрутилася на місці, демонструючи своє вбрання. – А в ліжку який! Просто балдьож! Так що у нас усе пучком! – промовила захоплено Валя і з сумом додала: – Майже все пучком.
– Що трапилось?
– Та я сама винна.
– У чому? Що ти утнула? – запитала її Кіра.
– Та залетіла я! – зізналась Валя. – А мій Льоха, блін, як дізнався, то вигребла я по повній!
– Він тебе образив?
– Розумієш, Кіро, Льоха не на всю голову, але трохи вольтонутий, – продовжила Валя. – Каже, мовляв, хочеш, щоб ми віскас жерли? Отримала я втик від нього по повній і зробила вакуум.
– Вакуум? Що це таке?
– Перервала вагітність на ранній стадії. Ось що!
– Валю, навіщо?
– Нам спиногризи не потрібні!
– Ти дітей називаєш спиногризами?! Не подумала, що більше не зможеш завагітніти?
– Я тебе благаю! – Валя закотила очі. – У нас у групі одна тьолка вже два аборти зробила і втретє залетіла! Ні, тепер я буду розумнішою! Спіраль – моя найкраща подруга! Та що я все про себе? У тебе є хтось?
– Є.
– Могла б і не питати, – усміхнулась Валя. – Ясний перець! Ти така гарна! Просто красуня! І хто він? Є бабло?
– Він студент, як і я.
– Студяга, значить? Папік у нього має лаве?
– Валю, яке це має значення?
– Має! Ще й яке! Навіщо тоді ми живемо в Луганську? Щоб тут зачепитися, а не в гівні все життя довбатися. Так хто він?
– Ти його знаєш, – відповіла Кіра. – Кирило. Пам’ятаєш?
– Той самий?! – Валя витріщила очі від здивування. – Так він же повний тормоз! Я гадала, що ти крутого хлопця собі