розсуд, стежачи лише за тим, щоб теореми, які випливають із аксіом, не суперечили одна одній. Грандіозне розширення кола математичних досліджень наприкінці минулого століття по суті стало наслідком цієї нової свободи дій.
II
Велика експериментаторка
Розвиток фізики і механіки тісно пов’язаний з розвитком культури як матеріальної, так і духовної. Так, для появи фізичних ідей потрібен цілком певний рівень технічного розвитку, а для цього має бути на потрібному рівні механіка. Люди століттями накопичували різноманітні спостереження, а в ряді випадків проводили необхідні досліди й одержували важливі результати. З іншого боку, сама фізика, поява нових відкриттів дозволяли створити принципово нові технічні пристрої. Така взаємодія й взаємне збагачення фізики й механіки відбувається часом стрибкоподібно, а періодичність цих стрибків визначається багатьма факторами.
Фізика (від грецького «природа») – наука про природу, що вивчає найпростіші і водночас найзагальніші властивості матеріального світу. Її можна також більш розгорнуто визначити як науку, що вивчає загальні властивості та закони руху речовин та полів. Закони фізики лежать в основі всього природознавства.
Фізика – наука багатогранна. Вона пізнає закони навколишнього світу й вивчає закони зародження й існування речовини, її внутрішню будову. За об’єктами вивчення вона поділяється на фізику елементарних частин, атомних ядер, атомів, молекул, твердих тіл, плазми тощо. А до основних розділів належать передусім механіка, оптика, електрика та магнетизм, термодинаміка, квантова, атомна, статистична фізика, теорія відносності тощо. А ще фізика поділяється на теоретичну та експериментальну. В теоретичній фізиці вчені розробляють нові співвідношення, формули та закони, користуючись лише математичним апаратом та базуючись на раніше відомих законах фізики. Тут головні інструменти – папір та олівець. В експериментальній же фізиці отримують нові зв’язки між явищами завдяки фізичним вимірюванням. У цьому разі інструментарій ученого набагато більший – це найрізноманітніші вимірювальні пристрої, прискорювачі тощо.
Фізика і її молодша сестра механіка завжди мали тісний контакт із сусідніми науками: астрономією, хімією, мінералогією, біологією, технікою. Нерідко, особливо в період становлення класичної фізики, вчені були, по суті, енциклопедистами. Та й зараз фізика іноді звертає свою увагу на суміжні галузі, що дає змогу одержувати нові результати. Природним є дуже тісний зв’язок фізики з математикою, яка стала інтелектуальним знаряддям для фізики. Часто успіхи фізики визначалися попередніми або одночасними успіхами в математиці. І навпаки, постановка фізичних завдань найчастіше обумовлювала прогрес у математиці. Тісний взаємозв’язок фізики з іншими науками визначив появу нових самостійних дисциплін, таких як математична фізика, фізична хімія, астрофізика, геофізика, біофізика тощо.
Фізика