випускають дочасно. Його мають звільнити наступного місяця. Але головне – схоже, ніхто не претендує на ту роботу.
– Дікінс міг би, – буркнув Гаррі собі під ніс. – То що треба робити, щоби її отримати?
– Нічого. Намагайся створити враження, що ти не зацікавлений. Адже Геслер не на твоєму боці…
Наступний місяць здався іще довшим, ніж попередній. Гаррі відвідував бібліотеку по вівторках, четвергах і неділях між шостою та сьомою. Але старший бібліотекар Макс Лойд не давав йому жодних підстав вважати, що саме Кліфтон стане його заступником. А Саваторі мовчав як риба, хоча він явно щось знав.
– Не думаю, що Лойд захоче, щоб я йому допомагав, – зауважив Гаррі після того, як одного вечора загасили світло.
– Лойд і не може хотіти, – пояснив Квінн. – Це вирішує начальник.
Але Гаррі не мав певності.
– Підозрюю, що Геслер із Лойдом працюють у парі, щоб домогтися, аби я цю роботу не отримав…
– Кажеш – пара? А що це нагадує? – сказав Квінн.
– Параноїка…
– Атож, це саме те, ким ти станеш, хоча й не впевнений, що воно означає.
– Страждання від необґрунтованих підозр, – підказав Гаррі.
– Не можна сказати краще!
Гаррі не був упевнений, що його підозри були безпідставними. Але за тиждень Саваторі відвів його убік і підтвердив найгірші очікування.
– Геслер подав три кандидатури на розгляд начальникові, і твого імені в списку немає.
– Це гаплик! – Гаррі тупнув ногою. – Тепер буду чистити вбиральні до кінця своїх днів…
– Не обов’язково, – заперечив Саваторі. – Приходь до мене за день до того, як мене випустять.
– Але тоді вже буде пізно…
– Не думаю, – сказав Саваторі, але не пояснив, чому. – Тим часом уважно вивчай кожну сторінку оцього…
І він передав Гаррі важкий фоліант у шкіряній оправі, який рідко покидав бібліотеку.
Гаррі вмостився на горішнє ліжко і відкрив обкладинку тюремного статуту на двісті сімдесят три сторінки. Ще не дійшовши до шостої сторінки, він узявся робити виписки. А задовго до того, як вирішив переглянути фоліант удруге, в його свідомості почав визрівати план…
Кліфтон знав, що йому дуже бракує часу, й усі дії треба ретельно відпрацювати, особливо коли він опиниться на сцені після того, як піднімуть завісу. Він збагнув, що не зможе здійснити свій план до звільнення Саваторі. Окрім того, уже призначать нового заступника бібліотекаря…
Коли Гаррі провів генеральну репетицію в тиші їхньої камери, Квінн заявив, що він не лише параноїк, але й не сповна розуму, і запевнив, що його другий виступ буде вже на самоті…
Щомісяця по понеділках уранці начальник в’язниці обходив кожен блок. Отож Гаррі знав, що йому доведеться чекати ще три тижні після звільнення Саваторі, перш ніж той дійде до блоку А. Свонсон завжди тримався одного і того ж маршруту, й в’язні знали, що якщо турбуються про власну шкуру, краще зникнути з поля зору, щоб не трапитися йому на очі.
Коли Свонсон