Лада Лузіна

Постріл в Опері


Скачать книгу

годинником, із золотим Архангелом Михаїлом на тонкому шпилі.

      Архангел злетить зі шпиля у 19-му році.

      Дума буде зруйнована 1941. І її лівий сусід – № 22, «Гранд-готель», згорить у 41-му. І правий сусід – № 18, Дворянські збори… І «Grand-Hotel National» – теж згорить. І біржа, декорована рідкісним коростишівським гранітом, – зійде у 41-му.

      Усе згорить. Усе кане в Лету.

      І від цього, і від того, що буде збудовано – європейського Хрещатика, – залишиться лише шість старих будинків.

      – Я покажу тобі! – заприсягнулася Маша. Вона мотнула головою, намагаючись приструнити безладний ентузіазм – проводити екскурсії для одногрупника не входило до її планів.

      «Але ж час все одно спинився!»

      – Я покажу тобі Хрещатик Булгакова! Знав би ти, як я сама мрію його побачити.

      Булгаков…

      У грудні 1894 або січні 1895 року Булгаков іще нічого не написав. Не навчився писати.

      Йому три роки.

      Але він уже народився… ВІН Є!

      І в його будинку горить лампа із зеленим абажуром і, як «завжди наприкінці грудня», пахне хвоєю…

      Маша швидко торкнулася грудей, де під шубкою на мотузці висів ключ від будинку № 13 на Андріївському узвозі.

      Сани зі свистом проминули Царську площу.

      Проїхали повз низенький особнячок з колонами (вже викуплений 1894 року відомим російським співаком Слав'янським, уже призначений ним під знос)…

      «Як шкода», – щиро поспівчувала особнячку Маша.

      …обігнули забитий на зиму фонтан «Іван», альтанку з дерев'яно-різьбленим мереживом даху й пригальмували біля прилеглої до Царського саду «залізної» каплиці, встановленої на пам'ять про дивовижний порятунок царя Олександра II, на честь якого Європейська площа й дістала 1886 року титул – Царської.

      Машин нехитрий план цілком себе виправдав. Їм навіть довелося почекати, поки вже знайома bonne підвела двох піших дівчаток до непримітного входу.

      Колись Царський сад був величним і величезним та займав дві гори над Дніпром.

      Перший сад був влаштований тут царем Петром Олексійовичем, що намірився завести в Києві-граді плантації виноградників, плодових та шовковичних дерев для виробництва шовку.

      Пізніше дочка Петра, яка не наслідувала господарської жилки батька, наказала розбити на місці економічного – сад у французькому стилі. На верхньому майданчику першим архітектором імперії Бартоломео Растреллі був збудований царський палац. За генерал-губернатора Милорадовича там влаштовували бали й редути. Грали оркестри, у палатах подавали шампанське, у небі сяяв феєрверк, і нічні гуляння тривали до ранку.

      Потім палацову частину парку огородили від жителів міста. І палац, що пустував в очікуванні найясніших осіб, і парк, що належав до нього, стали схожі на чарівне царство сплячої красуні.

      Середина Царського зробилася окремим – комерційним садом Шато-де-Флер.

      З іншого боку солодкий шматочок саду відкусив ще один платний – Купецький – сад (за вхід до нього питали аж 50 копійок!)

      А