не сподобалося, що варяги заснували династію. Ну, шведи, з якими він воював. І почали вони вигадувати Русь десь із Нідерландів, із Голландії, в яку він їздив. З голландцями у нього були нормальні відносини, і почали вигадувати, що варяги – це ніякі не шведи насправді, а, мовляв, вони голландці. Тобто такої маячні було просто безліч. І така маячня залишається до сьогоднішнього часу», – Олександр Палій.
Петро не тільки переназвав свою імперію. Він значно урізав автономію Гетьманщини. Було створено Київську губернію – від Києва до Брянська, Курська і Бєлгорода. Повністю було замінено козацьку старшину. Замість полковників, які всі пішли за Мазепою, було введено зайд – сербських колоністів Милорадовичів, молдован Афендиків, а також вихрестів Марковичів та Крижановських. Почалося покріпачення селян та козацтва. Українці масово тікали на Південь, у так зване Дике поле, на територію Війська Запорозького низового.
Путін про це говорить так: «Напомню, что, пользуясь терминологией еще царских времен, это Новороссия. Харьков, Луганск, Донецк, Херсон, Николаев, Одесса не входили в состав Украины в царские времена. Все это происходило после побед Потемкина и Катерины в известных войнах. С центром в Новороссийске. Отсюда и Новороссия».
«Казати про те, що ця територія заселялася, скажімо, росіянами і що росіяни там створили Новоросію, – це абсурд. А тим більше називати, що це Новоросія, – це все одно, щоб українці назвали Росію – Московія», – Ігор Гирич.
6 липня 1762 року Софія Авґуста Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурґ разом із коханцями вчинила державний переворот і позбавила влади свого чоловіка Карла Петера Ульріха фон Гольштайн-Ґотторпа. Ідеться не про Прусію, а про Росію – так почалося правління Катерини Другої.
Карл Петер Ульріх, який правив під ім’ям Петра Третього, прихильно ставився до української автономії. Утім, правління його тривало півроку. Хтива дружина за допомогою коханців позбавила чоловіка спочатку свободи, а потім і життя. Політика нової імператриці почалася з експансії у Приазов’я і Причорномор’я. Катерина видає маніфест про свободу поселення для іноземців. Виникають колонії німців, а також військово-цивільні поселення сербів.
Ігор Гирич: «Були поселення військові і, в першу чергу, сербо-хорвати. Але ці сербо-хорвати не були чисельними – до тисячі чоловік. Це були військові з’єднання, їх формували, і потім ці військові з’єднання оселювали уздовж кордону. Причому робилося це так, щоб, от скажімо, українське населення Запоріжжя відокремилося від українського населення Подільської губернії, Полтавської губернії от цими, скажімо, інородцями. Так навмисне закладався етнічний конфлікт».
У 1764 році внаслідок губернської реформи створюється Новоросійська губернія з центром у Кременчуку – туди потрапляють землі війська Запорозького і так звана Нова Сербія.
Кажуть, один тиран, якого в народі прозивають непристойним словом, полюбляє читати історичні книжки. Читає він їх, мабуть, неуважно. Вичитав, що столицею Новоросійської