брами стій.
(Показує на Скейську браму)
А ти при храмі. Ти ходи навколо,
меч наготові. Ти на мурі стань
і сурму щоб у руках держав. Пильнуйте!
(Хоче йти.)
З храму находять троянки і йдуть за сцену.
Кассандра (знов стає на дверях храмових, держачись за одвірок. Несміливо)
Зостанься, брате.
Деїфоб Я пришлю Паріса.
Я старший брат, без мене не годиться
на бенкеті. Ладу не дасть без мене
наш батько – він уже недобачає,
образити чиюсь повагу може,
частуючи недбало найстаріших.
Кассандра Нехай Паріс на бенкеті лишиться.
Деїфоб Ти, сестро, мов забула всі звичаї!
Кассандра При надзвичайному нема звичаїв.
Деїфоб Та що ж тут надзвичайного такого?
І дурень може на сторожу стати.
Кассандра Допильнувать розумний тільки здатен.
Деїфоб Тут ти, розумна, будеш.
Кассандра (пригноблена)
Я безсила.
Деїфоб Так, на діла немає в тебе сили,
а на словах ти справжня амазонка!
(Зневажливо одвертається від неї і йде геть.)
Кассандра іде в глибину храму, стає коло Палладіона, обіймає ноги статуї і ховає обличчя в її шаті.
Той самий майдан. Вечоріє. Ніч насувається швидко, темна, безмісячна, тільки зорі сяють різко, як в холодні вітряні ночі. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скейської, третій коло храму, четвертий ходить навколо, вартує троянські оселі. Всі узброєні, як на війну.
Сторожа який час вартує мовчки. З царського двору чутно відгуки музики і веселого бенкетного гомону.
1‑й вартовий (від Скейської брами)
Ну, свято, братця!
2‑й вартовий (від Скейської брами)
Та вже так, що свято!
Хто п’є-гуляє, а сторожа стій
і стережи, хтозна-чого й від кого.
3‑й вартовий (від храму)
Не стало Гектора, не стало й глузду.
О, той не марнував би часу нам,
не збиткувався б над підвладним людом, –
сам був герой, та й іншим ціну знав,
а сі…
4‑й вартовий (що ходить навколо, наближається до 3‑го і каже нишком)
Ти б трохи обережніш, брате,
бо там Кассандра, їх сестра.
3‑й вартовий
Дарма!
Вона з братами – як вогонь з водою,
така в їх згода.
4‑й вартовий
Все ж одна родина!
3‑й вартовий
Нехай би Гадес їх усіх забрав!
Увірились вони усі троянцям,
а вже найгірш ота зловісна птиця,
(киває на храм)
все лихо з неї!
4‑й вартовий
Цить! Паріс іде!
Від царського двору наближаються Паріс і Сінон.
Паріс (в святочній барвистій і вишиваній одежі, без зброї, на голові навколо червоного фрігійського шличка трояндовий вінок, з-під нього спадають на плечі довгі кучері)
Ну що? Вартуєте? Брат Деїфоб
мене