вартовий
А ти?
2‑й вартовий
Та я за вами, сам не вмію.
Сінон заграє у флейту, потім передає її флейтистові, той провадить далі, кітарист підхоплює, інші вступають співом.
Над річкою сад-виноград повився,
ой саде-винограде!
Як буде йти до річки Левкотея,
обвий її, мій друже кучерявий…
1‑й вартовий
Ет, се нудна!
Кітарист А ти ж якої хочеш?
1‑й вартовий (співає без музики, недоладним речитативом)
Жінки гляди не гляди,
не вбережеш, дарма праця,
будь ти хоч богом олімпським,
мов кривоногий Гефест!
(Хитнувшись, спотикається і падає додолу. Мугикає ще разів два, мов пригадуючи.)
Мов кривоногий Гефест… кривоногий Гефест…
(Далі мовкне й засипляє.)
2‑й вартовий
От так весела пісня!
3‑й вартовий
На добраніч!
П’ють далі. Флейтист і кітарист грають тим часом без співів. Дедалі всі, окрім музик, зморені вином, вкладаються долі навколо вогню і засипляють. Сінон теж удає, ніби спить.
Флейтист (перестає грати)
От і поснули!.. Що його робити?
Кітарист Собі заснути.
Флейтист Ні, ходім на бенкет.
Допивають удвох решту вина і йдуть до царського двору.
На сцені який час тихо, всі сплять, тільки здалека чутно відгуки музик, пісень, гомону веселого.
Голос Кассандри (з храму)
Чувай, стороже!
Повна тиша. Відгуки затихають. Сінон помалу підводиться і сторожко оглядається навколо.
Голос Кассандри Гей, чатуй! вартуй!
Сінон зривається, біжить до царського двору і зникає в брамі.
Кассандра (на дверях храму)
Не спи, стороже!
(Завважає сплячих вартових.)
Пробі, вартові!
(Кассандра зіходить до вартових і пробує їх побудити, дехто з них ворушиться, бурмотить щось невиразне, але жоден не має сили прокинутись. Кассандра подається до царського двору, волаючи.)
Гей, хто живий?
Гей, хто живий? Троянці!
Назустріч їй з царської брами виходить Сінон, а з ним узброєні елліни: Менелай, Агамемнон, Одіссей, Аякс, Діомед. Вони схрещують списи і загороджують Кассандрі дорогу.
Аякс Стій, дівчино! Ти хто така?
Одіссей Та се ж
безумная Кассандра, чи не знаєш?
Кассандра (хоче прорватись поза списи)
Троянці! Зрада! Зрада! Гей, троянці!
Агамемнон Схопіть її та зав’яжіть їй рота!
Кассандра хутко обертається і втікає в храм, там вона припадає до Палладіона, щільно обіймаючи статую.
Кассандра Не руште! Я під захистом святині!
Аякс Іще чого!
Діомед Дарма! Ти наша бранка.
Діомед хапає Кассандру за ту руку, де патериця, Аякс хапає її за волосся, вона чіпляється вільною рукою за п’єдестал Палладіона, статуя хитається і враз із п’єдесталом падає додолу. Вояки витягають Кассандру з храму, в’яжуть їй руки, не одбираючи патериці, ремінням від мечів, а потім саму прив’язують до колони в портику храмовім над сходами.
Тим часом