Кіровоградської, Київської, Полтавської та Харківської областей. Вони були збудовані для захисту лісостепових районів від нападів кочових скіфських племен. В глибині Лісостепу, недосяжній для нападів степових кочівників, поселення були здебільшого неукріплені.
На багатьох городищах і в поселеннях під час археологічних розкопок були знайдені рештки наземних жител і землянок, а також предмети домашнього ремесла – гончарного, ковальського, ливарного та ін., які задовольняли місцеві потреби. Наприклад, рештки залізоробних майстерень у вигляді скупчень шлаків і виробів із заліза виявлені на Бєльському та Шарпівському городищах (на Кіровоградщині).
Племена, що населяли степові райони Північного Причорномор’я, займалися скотарством і вели кочовий спосіб життя, переходячи з місця на місце в пошуках підніжного корму для своїх отар, які складалися з коней, великої рогатої худоби й овець. Своє майно воно перевозили в кибитках, які пересувалися за допомогою волів.
В V–IV ст. до н.е. частина скіфів-кочівників поступово починає переходити до осілого способу життя. Внаслідок цього процесу з’явилися окремі городища вздовж берегів нижнього Дніпра і в Криму. Найбільшим з них було Кам’янське городище на Дніпрі (біля Кам’янки-Дніпровської, поблизу міста Нікополя), яке було головним ремісничим центром, що постачав вироби із заліза всім племенам степової смуги. В господарстві використовувався труд рабів.
Кам’янське городище було центром держави скіфів, що виникла в IV ст. до н.е. на нижньому Дніпрі, як спадкоємиця Великої Скіфії часів царя Іданфірса та боротьби з персами. В кінці ІІІ ст. до н.е., після наступу сарматів на Скіфію, центр цієї держави перемістився в Неаполь Скіфський (грецькою «Неаполіс» – «Нове місто») в Криму (в межі сучасного Сімферополя). До складу Пізньоскіфського царства входили внутрішні райони Криму і Нижнє Подніпров’я.
Культура скіфо-сарматської епохи
Крім городищ, археологами досліджено багато скіфських поховань. Поховання простих скіфів звичайно знаходяться в малих курганах і мають при собі незначну кількість речей – луки, стріли, ліпний посуд. Над похованнями знатних і багатих скіфів завжди насипалися великі кургани. В багатих похованнях знаходять велику кількість різноманітних цінних предметів – зброї, художнього металевого і глиняного посуду, одержаного від греків шляхом обміну, прикрас із дорогоцінних металів. Біля поховань багатих осіб завжди розташовані поховання вбитих у зв’язку із смертю цих осіб залежних від них жінок, воїнів, рабів.
Особливим багатством вирізняються курганні поховання скіфських царів. Кілька царських курганів розкопано в Придніпров’ї і в Криму. Найбільш значними й цікавими є кургани кінця V–IV ст. до н.е. Чортомлицький та Товста Могила на Дніпропетровщині, Солоха й Гайманова Могила на Запоріжжі. В Чортомлицькому кургані, висотою 19,5 м і довжиною окружності близько 350 м, були поховані цар, цариця, 6 воїнів та 11