Він не може бути сином відразу обох. Одного чи іншого, але не обох. Я не юрист, але…
– Так і є. Ти не юрист. Подібні юридичні вигадки взагалі не турбують юристів. Сміт законно народжений з різних причин у різних юрисдикціях; вони всі правильні – і всі надають йому права, навіть якщо він народився поза шлюбом. Тож він спадкоємець. Окрім того, якщо його мати була заможна, то обоє його батьків щонайменше жили у достатку. Брент парубкував майже до самої експедиції; він вкладав більшу частину своєї нечуваної зарплатні пілота польотів на Місяць у «Лунар Ентерпрайзез Лімітед». Ти знаєш, як швидко подорожчали їхні акції, – вони просто заявили про ще один потрійний спосіб накопичення прибутків. Брент мав іще один порок – азартні ігри, але хлопець постійно вигравав – і вкладав аж надто часто. Вард Сміт володів чималим сімейним статком; він став медиком і науковцем за власним бажанням. Сміт є спадкоємцем обох.
– Та невже?!
– Це ще навіть і не половина. Сміт успадковує майно всієї команди.
– Що?
– Усі восьмеро підписали контракт з «Джентльменами – шукачами пригод», згідно з яким вони взаємно успадковують майно одне одного – всі вони та їхні нащадки. Вони ретельно про усе подбали, використовуючи моделі таких самих контрактів у шістнадцятому та сімнадцятому століттях, щоб виключити будь-які спроби скасувати цей контракт. Зараз вони були б одними з найвпливовіших людей. Потрібно ще додати величезний рахунок у «Лунар Ентерпрайзез» – на додачу до всього, чим володів Брент. Сміт може стати власником контрольного пакету чи щонайменше ключового блоку повноважень.
Джилл думала про створіння, схоже на дитину, яке влаштувало цілу церемонію з простого пиття води, і їй стало його шкода. Але Кекстон продовжив:
– Хотів би я хоч одним оком глянути на бортовий журнал «Посланниці». Я знаю, вони відновили його, але сумніваюсь, що його записи коли-небудь опублікують.
– Чому ні, Бене?
– Тому що це слизька історія. Я зробив усе, щоб дізнатися напевне – до того як мій інформатор протверезіє та прикусить язика. Доктор Вард Сміт прийняв пологи у своєї дружини через кесарів розтин, і вона померла на столі. Здається, він носив роги аж до того моменту. Але що він зробив, коли про все дізнався? Тим самим скальпелем перерізав капітану Бренту горлянку, а потім – свою власну. Вибач, люба.
Джилл зіщулилась.
– Я медсестра. Тому несприйнятлива до такого.
– Ти брехло – і за це я тебе люблю. Я прибирав місця злочинів упродовж трьох років, Джилл. Але так і не звик.
– Що сталося з іншими?
– Хотів би я знати. Якщо не розколемо бюрократів та вище офіцерство, то ніколи не дізнаємося. А я – достатньо наївний репортер, щоб думати, що ми маємо знати. Секретність призводить до тиранії.
– Бене… Можливо, йому краще залишатися подалі, якщо вони обдурять його зі спадком? Він дуже… гм… не від світу цього.
– Абсолютно правильний вираз. Я переконаний, що йому не потрібні всі ті гроші: Людина з Марса ніколи не помре з голоду. Будь-який