він: «І обшукаю, так і знайте!»
Перекопали шафи й гардероби —
шукав і він, шукали і вони.
Знайшли усе, що в дамської особи
для туалету служить з давнини —
обручки і намисто, і оздоби,
білизну для зими і для весни…
Кололи шафи шпагами зухвало
і меблів передряпали чимало.
Під ліжко дуже пильно зазирали
і там накрите кришкою знайшли…
все рівно що… не те, чого шукали.
Віконниці розкрили: як коли
сліди необережно залишали
на клумбах чоловічі закабли.
Чомусь не турбувало їх нітрішки,
що зовсім не обшукували ліжко!
А язичок у Джулії тим часом
ані на мить єдину не вгавав.
«Шукайте! – до образ жіночих ласим
вона волала. – Бог мене скарав,
на лихо одруживши з цим матрацом!
Та зараз він терпець мені урвав.
Коли ще суд існує, я покину
цей дім, що був мені за домовину!
Так, дон Альфонсо, ви мені віднині
не чоловік… якщо ви ним були!
Чи личить так поводитись людині?
Ви ж п’ять чи шість десятків прожили!
Ви шанувати честь мою повинні,
а ви її ганьбити почали.
Як сміли ви подумати, що зможу
я зважитись на річ таку негожу?!
Чи прав своїх зреклася я назавше,
глухого, як березовий кілок,
духівника столітнього обравши,
для того, щоб дістати цей урок?
А він завжди захоплено казав же,
що я найдоброчесніша з жінок!
Що я заміжня, – це для нього диво.
О, як же засмутиться він жахливо!..
Чи залицяльників під час кориди
відштовхувала я завжди на те?
Лише в театр ходила й на обіди,
або до церкви на Різдво святе!
Вдавала я, що варті всі огиди,
а ви отак борги віддаєте?
Та граф О’Ріллі 83– цей герой Алжиру
жалівся, що сувора я надміру!
А той співак з Італії – Каццані,
що склав для мене стільки серенад!
А друг його – славетний Корніані,
що божеволів од моїх принад!
А всі англійці, турки, росіяни —
ніхто в мені не бачив жодних вад.
Лорд Коффіхауз так запив шалено,
що дуба дав з прихильності до мене!
І герцог Айкр, і дон Фернандо Нуньєс
біля моїх принижувались ніг.
А ви? Хіба порядний опікунець
з дружиною так повестися б міг?
Спасибі, що принаймні ви у цю ніч
пустити в хід не зважились батіг!
Якими виглядаєте смішними
ви з шпагою й пістолями своїми!
То ось чому поїздку з прокурором
ви термінову вигадали вдвох!
Користолюбець з виглядом суворим,
це, мабуть, він здійняв переполох.
Мовчить… Йому виправдуватись сором…
Либонь, язик до щелепи