моє рішення відмовитися від того, щоб фігурувати серед тих осіб, з котрих буде робитися вибір.
Те, що я погодився до цього часу служити на посаді, на яку двічі кликав мене ваш вибір, було жертвою, яку мої наміри принесли уявленню про обов’язок, і повагою до того, що мені уявлялося вашим бажанням. Я постійно сподівався, що мені вдасться набагато раніше, зважаючи на міркування, які я не міг ігнорувати, повернутися у відставку, з якої я, усупереч бажанню, був відкликаний. Моя рішучість учинити так до останніх виборів навіть підштовхнула мене до думки про підготовку звернення до вас; однак тверезі міркування з приводу того скрутного і загрозливого стану наших справ у відносинах з іноземними державами й одностайна порада осіб, що користуються моєю довірою, змусили мене відмовитися від цієї ідеї. Я радий, що ваша стурбованість з приводу як зовнішніх, так і внутрішніх проблем уже не викликається намірами, які суперечать почуттю обов’язку чи порядності, і я переконаний, що, незалежно від ваших упереджень щодо моїх послуг, за нинішнього стану, в якому перебуває наша країна, ви не поставитеся з осудом до мого рішення подати у відставку.
Тут, можливо, мені слід зупинитися. Але турбота про ваш добробут, яка збережеться, доки я живий, і розуміння небезпеки, цілком природно викликане цією стурбованістю, змушують мене в моменти, подібні до нинішнього, пропонувати на ваше законне обговорення і рекомендувати на ваш розгляд деякі думки, що стали результатом довгих міркувань і ґрунтовних спостережень, що здаються мені дуже важливими для вашого щастя як народу. Вони будуть запропоновані вашій увазі, і ви маєте у своєму розпорядженні цілковите право бачити в них безсторонні застереження друга, що йде і, можливо, не має особистих мотивів давати упереджені поради. Не можу я забути і про схвальне ставлення, виявлене вами в минулому до моїх поглядів в аналогічних випадках.
Громадяни єдиної країни за народженням чи за вибором, ця країна має право розраховувати на вашу любов. Звання американця, що належить вам за ознакою національної належності, повинно незмінно викликати законну гордість патріотизмом більшою мірою, ніж будь-яке інше звання, похідне від місцевих пристрастей. За наявності незначних відтінків розходжень у вас в усіх єдині релігія, звичаї, звички і політичні принципи. У вас спільна справа, за яку ви боролися і разом здобули перемогу. Незалежність і свобода, які ви маєте, є результатами спільних рішень, спільних зусиль, спільних небезпек, страждань і успіхів. Але ці міркування, хоч як би переконливо зверталися вони до ваших почуттів, значно поступаються міркуванням, що відповідають безпосереднішим чином вашим інтересам. У цьому розумінні кожна складова частина нашої країни знаходить найбільш нагальні приводи до того, щоб дбайливо берегти і захищати спільний союз.
Тому всі частини нашої країни, усвідомлюючи в такий спосіб пряму й особливу зацікавленість у союзі, всі вони разом не можуть не знайти в єдиній масі засобів і зусиль більш переконливу силу, більш переконливі