останні 33 % будуть спантеличені. Проте ці 33 % спантеличуються від усього, що колись трапляється. Ви знайомі з такими, як вони, у своїй компанії, так само й у житті поза роботою. Їх легко помітити. У них зазвичай спантеличений вираз обличчя.
Якщо ви належите до 33 % тих, що радіють, ласкаво прошу і вітаю!
Найважливіше, що ви повинні знати, – Віллі Ломан зазнає навіть більшої поразки як керівник, аніж як комівояжер. Зовсім не очевидно, що керівник, який усім подобається, буде продуктивнішим і дасть компанії більших прибутків. У спорті, наприклад, найменш успішні гравці збираються у команду невдалого тренера, який їм подобається, бо хочуть урятувати його від звільнення. Бос, який усім подобається, не тільки не успішніший від боса, якого не люблять підлеглі, він може бути і зовсім не успішний. Отже, очевидно, правильним буде зняти з порядку денного пункт «подобатись». Є багато пріоритетів, важливіших за цей.
Новомодне робоче місце як палац розваг та відпочинку не можна обминути коментарем. Цей популярний пунктик породжений Google та його середовищем робочих місць, а також академічними теоріями та любов’ю до них, а ще безрозсудною пристрастю мас-медіа та створенням численних нагород за «Найкраще робоче місце» у певному місті чи певній промисловості. Існують навіть нагороди за «Найвеселіше робоче місце». Отже, компанії з ентузіазмом організовують кімнати для ігор, кімнати відпочинку, виділяють час для психологічного розвантаження та сну, службовці стовбичать довкола на роликових ковзанах та у щось грають. Я маю контрольний пакет акцій у компанії зі зростання програмного забезпечення, де є «Злаковий бар» для працівників із різноманітними безкоштовними злаковими та молочними напоями. Ця фірма одержала якусь нагороду за «Найкраще робоче місце». Я дуже хвилююся щодо своїх інвестицій у неї. Через це я фактично забрав готівкою частину вкладеного капіталу під час фінансового раунду розширення у «ґолдмен Кечс»[11].
Гадаю, ви не заперечуєте успіх Google, але в інших випадках я бачив, як підхід «Турботи та підгодовування» нищить продуктивність та прибутки. Після того як я це написав, Фейсбук розгорнула дискусію про план побудування власного містечка, де можна жити, отримуючи цілодобову турботу, де б забезпечували щоденне прання, наповнювали холодильники, а мікроавтобуси привозили б робітників на роботу і відвозили додому. Це щось на кшталт повернення до містечок сталеливарних та вугледобувних компаній під час промислової революції[12]. Вважається, що люди не в змозі потурбуватися про себе, і продуктивність буде найкращою, коли їх збудити, вмити, одягти, нагодувати сніданком та привезти на робоче місце, наче мама, яка готує до школи своїх зовсім маленьких дітей. «Амазон» має до цього зовсім інший підхід.
Робоче місце, схоже на дитячий садок, та опіка над підлеглими, немов над малятами, необхідна лише маленьким роботам Силіконової Долини[13]. Підозрюю, це відображує певну самозакоханість деяких засновників