Нікі нарешті перетворили відсутність Емілі на реальність.
Але я точно не писала в блозі про те, що Шон виявився вищим, симпатичнішим і привабливішим, ніж я пам’ятала. Щиро кажучи, те, що я побачила це тепер, видавалося мені зрадою.
Він гадав, що вона в Міннесоті, але тепер засумнівався, чи не сказала вона, що їде в Мілуокі.
– Вибач, я англієць, – сказав Шон. Маючи на увазі, що від нього не слід очікувати, що він зможе розрізнити дві назви на Середньому Заході, якщо вони обидві починаються на «м». У мене було відчуття, що він вставляє фразу «Пробачте, я англієць» щоразу, коли потрібно виправдати свою неуважність. Його дружина була десь на Середньому Заході, у місці, що починається на «м», але він не знав, у якому саме.
Я кажу це для того, щоб показати, що геть не була налаштована ставитися до нього добре. Та відколи Емілі зникла, я почала співчувати йому і відчула до нього повагу. Мені подобається говорити з ним про Нікі. Подобається те, що Шон довіряє мені достатньо, щоб запитувати про те, як Нікі почувається і що нам краще казати йому. Це комплімент, тому що це означає, що йому подобається, як я виховую Майлза.
Було щось сексуальне в тому, щоб перебувати в повній гармонії і досягти ідеального порозуміння з дуже гарним самотнім татусем. Сексуальність ситуації руйнувалася тим, що це не був якийсь там випадковий татусь – це був чоловік моєї зниклої найкращої подруги.
Якщо я хотіла й далі якось співіснувати сама з собою і вважати себе нормальною людиною, а не монстром, то мала робити все можливе, аби протистояти, ігнорувати і просто не визнавати іскри між нами. Що теж по-своєму сексуально. І ось тут виникає дилема – з тих, про які не писатимеш у блог, ну, якщо ти, звісно, не повний псих.
Гадаю, саме тому я й далі згадую той день, коли Кріс прийшов до моєї мами, і саме тому поряд із Шоном я почуваюся так само, як тоді, коли у моє життя увійшов зведений брат. Це те саме відчуття, коли доля штовхає тебе закохатися в когось непідходящого. Абсолютно непідходящого. Такий собі трепет справжнього збудження.
Мене привабив хлопець із весільного фото моїх батьків. А тепер чоловік моєї подруги. Я б не вибрала таких чоловіків свідомо, але так воно є. Чи стаю я від цього збоченкою або злочинницею? Чи просто поганою людиною?
9
Блог Стефані
Привіт, мамусі!
Перш за все я хочу подякувати всім матусям за слова співчуття, любові та підтримки. У критичні моменти, як-от зараз, ми підставляємо одна одній плече й наважуємося говорити вголос. Мовчазні матусі, які читали блог і проглядали коментарі, не пишучи нічого, тепер кажуть мені, що моляться за мене, Шона, Нікі та Майлза. У ці сумні часи було б недоречно та грубо казати вам про те, скільки нових відвідувачів було на моєму сайті протягом останніх тижнів.
Зараз я почуваюсь як поганий друг, який пішов собі, коли була необхідна його допомога або ж коли про нього хвилюються і хочуть знати, що відбувається. Певний час я не писала, хоча і розуміла, які ви стурбовані.