узагальнення про цих двох українських жінок – Северину і Марусю, які прилучили її до українського духовно-культурного світу. Вислухавши розповіді Ноель про своє дитинство і враження від спілкування з цими двома українками, Тайона сказала: «Мені здається, що ота баба Северина – це прастара Земля Українська, опущена аж до повної байдужости, інертна до всього й усіх, хто робить її своєю слугою й користає з її величезних природних багатств… Але ж вона, дарма що зрезиґнована й відстала від поступу інших сусідніх земель, вона вперто береже свої дукачі, плахти, намиста, вірування, казки, співи, внутрішні звичаї – ці найдорожчі свої скарби – і ними прикрашає та оздоблює молодь…»35.
Якщо баба Северина в уявленні Наталени Королевої є символом традиційної, свідомо законсервованої в ім’я самозбереження України, то молода красуня Маруся – «це наша стихійна сила, дужа, повна життєвої енергії, здібна до всього доброго, але оспала чи, певніш, іще не пробуджена…»36.
Джерелом пізнання легендарної, дивовижно драматичної долі Наталени Королевої, реконструювання історії її життя, творення її реальної біографії та відкриття секретів естетичної своєрідності її художнього мислення є її мистецький світ, зосереджений у романах, повістях, оповіданнях і новелах, спогадах і листах. Цей мистецький світ наповнений особливою духовною енергією, бо «вирощувався» на пізнанні та відтворенні одвічного поривання людини здобутися внутрішньої свободи і духовно-культурної суверенності задля творення діалогу з іншими культурами і духовними світами. У своєму творчому пориванні відкривати нові духовні джерела для прилучення українського читача до вічних істин і глибиннішого пізнання витоків української духовності Наталена Королева намагалася піднятися на крилах неоромантичного світовідчуття над цим заарканеним меркантильністю, прагматизмом та скепсисом світом, у якому починали розкошувати модернізм, авангардизм та кризове світосприйняття. Письменниця закликала не втрачати віри й надії – віри у Бога і в свої духовні сили та гуманістичне покликання, підноситися надією над буденністю та зневірою, усвідомити величну моральну місію творення добра, плекання любові та проявлення співчуття і милосердя до ближнього. Тому є і буде завжди з нами, з українським духовним світом ця дивовижна легендарна жінка на ймення Кармен-Фернанда-Альфонса-Естрелла-Наталена де Кастро Ляцерда і Медінацелі Фернадес де Кордоба і Фіґероа, вона ж – Неджма Беґом Гакгаманіш ібн Куруш, вона ж Наталія Ковалевська, вона ж – Наталена Королева – легенда європейської культури й української літератури.
Шляхами і стежками життя
Передмова
Даючи цю працю, мушу сказати кілька слів, щоб уникнути помилкових «висвітлень» та приписування мені думок, яких я не тільки не мала, але яких і мати не могла.
Є це лише ряд кинених «моменток»-фотографій