Daria Moroz

Дякую тобі


Скачать книгу

спокій. Хочу пізнавати тебе краще. Бути частиною твого, ні нашого життя! – він обіймає мене, даючи секунду на осмислення всього що твориться. – Прошу, давай хоч спробуємо, дай мені шанс.

      Я плачу ніхто ніколи не казав мені таких слів. Не відпускаючи мене правою рукою з обіймів, лівою він витирає мої щоки.

      – Я не знаю, як робити людей щасливими! – тихо шепочу я.– Я не пам’ятаю, я звикла бути одна.

      – Ти не дооцінюєш себе і тепер ти не одна. – він знову цілує мене в губи. Маленькі краплини дощу змусили нас прийти до тями та повернутись до його машини.

      Через 15 хвилин ми були коло мого будинку.

      Вечір пройшов емоційно, подумала я, вмикаючи гірлянду, що звисала у мене над ліжком. Я люблю дивитись на вогники, вони схожі мені на зірочки. Накинувши на себе ковдру та полинувши у безодню сну, мрій та покою, я заснула.

      Чоловік хоче бути у жінки першим, а жінка хоче бути в чоловіка останньою!

      (Мія. (Спогади дитинства))

      Я стою на подвір’ячку і дивлюсь, де ж він, де? Оглядаюсь по сторонам, ага, бачу! Починаю бризкати з пляшки водою, тато стріляє у відповідь. На мені платтячко небесного кольору і до того ж повністю мокре. Тато в рубашці та брюках, знизу вони закочені, він босий. В нашій компанії грає тітка Люсі. Материна молодша сестра. Вона приходить до нас рідко але завжди не з пустими руками, солодощі чи суконька для мене – це звичайна справа. Тато такий щасливий, підходить до тітки та обіймає її. Ми хихочемо. Бігаємо. Такий світлий та прекрасний день. Моє білокуре личко та золотаве волоссячко відблискує на сонці, промені якого мов заграють зі мною.

      – Ти що робиш? – кричить мати. Вона вийшла з будинку, витріщила очі, руки заклала в боки. О,я знаю цю її стійку. Зараз знову получу по попі. Але що ж я такого зробила? – Ану іди негайно до мене! Ти засранка брудна! – я кидаю свою пляшку та втікаю. Втікаю що маю сили. Останнім часом я боюсь її. Вибігаю на дорогу і рухаюсь вздовж вулиці. В далі чую крик тата та мати. Вони знову сваряться, але я не повертаюсь. Страх, що вона по-заді мене сильніший за мою цікавість. Єдина думка це: Можливо вона мене більше не любить? Я ж просто гралась з татом та тіткою. Чому вони постійно сваряться? Чому вона не дозволяє тітці приходити? Це всі мами і папи так сваряться? Якщо так, то я не хочу дорослішати.

      ***

      Гуп, гуп… Я відкриваю очі. Дивний сон. Давненько ж мені так звана,,мама,, не снилась. Що за грохіт? Швидко накидаю халат і виходжу на кухню. Тато з похмілля, кидаю погляд на часи, що висять на стіні, Боже лише 6.30 ранку.

      – Чому ти не спиш? – запитую я у людини що схожа скоріш на бездомного ніж на мого тата.

      – Відвали, чого приперлась? Шуруй до свого бойфренда. Він син Кличка? Розміри його тіла аж лякають. – я мовчу – Класна в нього тачка, добре що знайшла собі багатенького, хоч один толк з нього буде!

      – Який же?

      – Будиш розводити його на гроші і купувати мені випивку! – з кривою посмішкою бубнить батько.

      – Що ти шукаєш?

      – Горілку