А ось чому.
Вона поставила одну ногу на ванну та піднесла дверну ручку до рота, щоб нагріти й зволожити її своїм диханням. Потім опустила вниз та притисла її між ніг, спочатку легенько, потім все сильніше, а згодом почала крутити нею. Вона відчула, як перша хвиля чогось приємного пройшла крізь неї і спричинила слабкість у ногах. Вона сіла навпочіпки, відтягнула вниз горловину сорочки й оголила груди. Потім ще раз зволожила ручку, цього разу язиком, і знову помістила собі між ніг, проводячи нею малесенькі кола по клітору, а згодом просто легенько притискала її. Жінці подобалося, як теплий метал прилипав до шкіри та трохи відтягував її щоразу, як вона робила будь-який рух.
Тепер Джулія стояла на своїх чотирьох. Ні. Просто стояла. А де вона? Десь не вдома. Сперлася на машину. На стоянці. Десь у полі. Ні, вона грудьми лягла на сидіння автівки, а ноги поставила на землю. Трусики були спущені вниз настільки, щоб відкрити сідниці. Вона вткнулася обличчям у сидіння та відстовбурчила зад. Розставила ноги, наскільки дозволяли трусики. Вона хотіла, щоб їх важко було розсунути. Їх можуть побачити в будь-який момент. «Швидше», – сказала вона йому. Йому? «Просто трахни мене, жорстко». Це був Джейкоб. «Просто зроби так, щоб я кінчила. Трахай мене, як схочеш, Джейкобе, та йди. Залиш мене тут, щоб твоя сперма стікала в мене по стегнах. Трахни мене та йди». Ні, потім все змістилося. Тепер вона в демонстраційній залі тієї галереї фурнітури. Людей нема. Одні дверні ручки. Вона сильніше притиснула ручку до клітора, облизала три пальці та просунула їх всередину, щоб відчути скорочення, поки вона кінчала.
Нею струснуло, ніби під час різкого приземлення, що вихоплює з дрімоти. Але це було не те: вона не падала на підлогу, щось падало на неї. Та що в чорта коїться? Може, кров занадто швидко прилила вниз і це якесь неврологічне явище? Мастурбація була ментальним зусиллям, але раптово вона опинилася під владою власної свідомості.
Зі своєї соснової труни десь вгорі вона бачила Сема. Такий гарний у костюмі. Він тримав у руці лопату. Вона цього не обирала. Це не дарувало їй втіху. Який красивий хлопчик. Який красивий чоловік. Все добре, любий. Все добре, добре. Вона застогнала, а він завив. Обоє тварини. Він копнув і насипав на неї землі. То ось як це. Тепер я знатиму, і це залишиться незмінним.
А потім Сем пішов.
Джейкоб, Макс і Бенджі пішли.
Усі її чоловіки покинули її.
А потім сипонули на неї ще землі. Цього разу якісь незнайомці, відразу четверо.
А потім і вони полишили її.
А вона зосталася сама в найменшій домівці свого життя.
Назад у реальність, до життя її привело якесь дзижчання, що прогнало непрохану фантазію. Її раптом пронизало розуміння абсурдності того, що вона щойно зробила. Ким вона себе уявляла? Батьки її чоловіка ходять десь на нижньому поверсі, її син теж десь там, у неї на індивідуальному пенсійному рахунку більше, ніж на ощадному. Їй не було соромно, просто вона відчувала себе ідіоткою.
Знову дзижчання.
Не могла визначити, звідки йде звук.
Це точно був телефон,